Іменем України
14 серпня 2019 року
Київ
справа №814/428/17
адміністративне провадження №К/9901/24466/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу від 23 січня 2017 року № 37 протиправним
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року прийняту у складі судді - Гордієнко Т.О. та
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів головуючий суддя - Шляхтицького О.І., суддів - Запорожана Д.В., Романішина В.Л.
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, Військова частина № НОМЕР_1 ) в якій просить:
1.1. Визнати наказ від 23 січня 2017 року № 37 «Про результати службового розслідування за фактом неприбуття до місця служби без поважних причин капітана - ОСОБА_1 » протиправним.
1.2. Скасувати наказ від 23 січня 2017 року № 37 «Про результати службового розслідування за фактом неприбуття до місця служби без поважних причин капітана - ОСОБА_1 »
2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він з'явився до місця службу в установлений строк, а до штабу своєчасно прибути не мав можливості з поважних причин, тому вважає, що службове розслідування проведено необ'єктивно і упереджено. Також позивач зазначає, що відповідачем при проведенні службового розслідування не дотримано процедуру його проведення.
3. Військова частина № НОМЕР_1 проти задоволення позову заперечувала та зазначила, що позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неприбуття на службу без поважних причин.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. Наказом командувача Військово-Морських Сил України від 12 грудня 2016 року № 183 капітана ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 .
5. Командиром військової частини НОМЕР_2 видано припис від 07 січня 2017 року № 3 щодо вибуття позивача до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби. Строк прибуття встановлено 10 січня 2017 року.
6. 13 січня 2017 року позивач надав пояснення, в яких зазначив, що він 09 січня 2017 року прибув на КПП с. Луначарське до місця служби, де повідомив чергового КПП, який сказав, що офіцерів немає, оскільки вихідний день. 10 січня 2017 року позивач о 8:08 знову прибув на КПП, де черговий дав телефон заступника з морської десантної підготовки капітана ОСОБА_2 , який в ході розмови повідомив позивачу, що йому необхідно прибути до міста Миколаєва. 10 та 11 січня 2017 року квитків на автобус до міста Миколаєва не було, вечірні рейси були скасовано. 12 січня 2017 року позивач придбав квиток на 11:20 годину та о 20:10 прибув до міста Миколаєва, про що попередив по телефону лейтенанта ОСОБА_3 .
7. Наказом командира військового частини НОМЕР_1 від 17 січня 2017 року № 12 позивач посаду заступника начальника штабу прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
8. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19 січня 2017 року за № 27 призначено службове розслідування щодо неприбуття до нового місця служби капітана ОСОБА_1 .
9. За наслідками службового розслідування, наказом від 23 січня 2017 року № 37 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неприбуття до місця служби без поважних причин та оголошено сувору догану, позбавлено премії за січень 2017 в повному обсязі та зменшено щомісячну додаткову грошову винагороду за січень 2017 року.
10. Відповідно до витягу з наказу від 12 травня 2014 року № 1 зазначено, що 501 окремий батальйон морської піхоти міста Керч передислоковано до АДРЕСА_1 , на фонди 79 окремої аеромобільної бригади, у додатку до наказу від 19 серпня 2014 року зазначено, що умовне найменування в/ч НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .
11. Судами попередніх інстанції встановлено, що постійний пункт дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 знаходиться табірний збір для відновлення боєздатності.
12. Крім того, судами попередніх інстанцій надано оцінку довідкам від 22 лютого 2017 року, від 10 квітня 2017 року Бердянської автостанції, та від 17 березня 2017 року № 13 Запорізької дирекції залізничних перевезень станція Бердянськ.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду позивачу відмовлено у задоволенні позову.
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до пункту 14 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548 не вжив заходів щодо з'ясування місця постійного пункту дислокації військової частини, в яку він переводився шляхом звернення до свого безпосереднього начальника та дійшов висновку про не доведення позивачем не правомірності застосування до нього дисциплінарного стягнення.
16. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
IV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яка зареєстрована в суді 10 липня 2017 року.
18. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суди не звернули увагу та не дослідили обставин порушення відповідачем при проведенні службового розслідування приписів пунктів 2.2, 4.3, 4.4 та глави 3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 березня 2004 року № 92, статей 45 та 86 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV щодо процедури призначення та проведення стосовно нього службового розслідування.
19. За таких обставин позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Розгляд справи здійснювати за відсутністю позивача.
20. Також, до Вищого адміністративного суду України від Військової частини НОМЕР_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач вказує на законність та обґрунтованість рішень першої та апеляційної інстанції та просить суд касаційної інстанції відмовити у задоволенні касаційної скарги.
21. 19 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Швець В.В. відкрито касаційне провадження та витребувано із Миколаївського окружного адміністративного суду справу № 814/428/17.
22. 18 жовтня 2017 року справа № 814/428/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
23. 24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
24. 16 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Желтобрюх І.Л. - головуючий суддя, судді: Безвенко В.М., Білоус О.В.
25. 30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 518/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
26. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н.В. - головуючий суддя, судді Радишевська О.Р., Уханенко С.А. 12 серпня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року № 1218/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н.В. - головуючий суддя, судді Бевзенко В.М., Уханенко С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
28. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Частиною третьою статті 2 КАС України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
29.1.1. На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
29.1.2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
29.1.3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
29.1.4. Безсторонньо (неупереджено).
29.1.5. Добросовісно.
29.1.6. Розсудливо.
29.1.7. З дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
29.1.8. Пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
29.1.9. З урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
30. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (у редакції, що була чинною до 16 квітня 2017 року, далі - Дисциплінарний статут):
32.1. Відповідно до вимог статті 4 військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
32.2. У разі невиконання (неналежного виконання)
військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення
військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку
командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за
необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (стаття 45).
32.3. Приписами статті 68 встановлено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, як сувора догана.
32.4. Відповідно до статті 85 службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
32.5. Згідно із статтею 86 після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з
військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
32.5.1. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
33. Статут внутрішньої служби Збройних сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548 (далі - Статут)
33.1. Пунктом 14 визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
33.2. Згідно з пунктом 16 кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
34. Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 15 березня 2004 року № 82 (чинної на час виникнення правовідносин, далі - Інструкція №82).
34.1. Пунктом 1.1 визначено, що Інструкція визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку).
34.2. Відповідно до пункту 1.3 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
34.3. Згідно з пунктом 2.2 посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.
34.3.1. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.
34.4. Пункт 2.3 встановлює, що у разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.
34.5. Згідно із пунктом 3 розслідуванням повинно бути встановлено:
34.5.1. Наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення.
34.5.2. Наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця.
34.5.3. Конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення.
34.5.4. Вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено.
34.5.5. Ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення.
форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного.
34.5.6. Умови та причини, що сприяли правопорушенню.
34.5.7. Чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
34.6. Відповідно до пункту 4.1 за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються:
34.6.1. Посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
34.6.2. Підстави службового розслідування.
34.6.3. Час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття).
34.6.4. Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину.
34.6.5. Заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
34.6.6. Пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
34.6.7. Інші заходи, які пропонується здійснити.
34.7. Згідно з пунктом 4.2 акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку.
34.8. Пунктом 4.3 встановлено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.
35. Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 (далі - Інструкція №595).
35.1. Відповідно до пункту 10 командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за порушення статутних правил несення служби. Військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно з наказами командирів (начальників) за той місяць, у якому були допущені ці порушення, або за місяць, у якому ці накази надійшли до військової частини.
V. Позиція Верховного Суду
36. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
38. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірки правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
39. Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
40. Аналіз наведених вище норм права, а саме пунктів 2.2. та 2.3. Інструкція № 82, дає підстави вважати, що особа, стосовно якої проведено службове розслідування, має право подавати свої заперечення, заяви та клопотання. У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка.
41. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир повинен провести бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення.
42. Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не встановили та не дослідили питання чи подавалися позивачем під час проведення службового розслідування заперечення, заяви та клопотання, чи пропонувалося йому їх подати, чи складалася довідка посадовою особою, яка проводить службове розслідування, у разі відмови від надання заперечення.
43. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції у своїх рішеннях не надано оцінки тому факту, що позивач перебував у відпустці під час проведення службового розслідування та не з'ясовано питання чи був взагалі обізнаний ОСОБА_1 , що стосовно нього призначено та проводиться службове розслідування, за результатами якого видано наказ від 23 січня 2017 року № 37 «Про результати службового розслідування за фактом неприбуття до місця служби без поважних причин капітана - ОСОБА_1 ».
44. Також судами попередніх інстанцій не було встановлено, чи проводилася особою, яка призначила службове розслідування, із позивачем бесіда, після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування.
45. Таким чином судами попередніх інстанцій не виконано приписи частини третьої статті 2 КАС України щодо перевірки оскаржуваного позивачем Наказу наведеним у цій нормі КАС України критеріям.
46. Ураховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення відбулось в межах та у спосіб визначений законом є передчасним, оскільки зроблений без належного дослідження дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування.
47. Частинами четвертою та п'ятою статті 11 КАС України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
48. У відповідності до частини другої статті 69 КАС України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) встановлено, що суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
49. Аналогічні приписи наведені в частині четвертій статті 9, частині третій статті 77 КАС України (у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року).
50. Всупереч наведеним законодавчим приписам судами попередніх інстанцій не витребувано у відповідача належних доказів, які б підтверджували або спростовували факт проведення із позивачем бесіди після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування та надання позивачем своїх заперечення, заяви та клопотання під час проведення службового розслідування.
51.Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
52. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
53. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права щодо встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має повноважень встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасування із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
54. Під час нового розгляду справи суду необхідно встановити обставини щодо дотримання відповідачем процедури призначення та проведення службового розслідування, на підставі висновків якого відповідачем було видано Наказ №37 від 23 січня 2017 року «Про результати службового розслідування за фактом неприбуття до місця служби без поважних причин капітана ОСОБА_1 », що є предметом оскарження по цій справі.
VIІ. Судові витрати
55. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 814/428/17 скасувати.
3. Адміністративну справу № 814/428/17 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу від 23 січня 2017 року № 37 протиправним направити на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
4. Судові витрати розподілу не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н. В. Шевцова
Судді: В. М. Бевзенко
С. А. Уханенко