Іменем України
14 серпня 2019 року
Київ
справа №825/3785/15-а
адміністративне провадження №К/9901/10132/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 у складі судді Бородавкіної С.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (головуючий), Аліменка В.О., Кучми А.Ю. у справі №825/3785/15-а за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Степ", Національний банк України про визнання протиправними та скасувати рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича (надалі - нотаріус Войтовський В.С.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (надалі - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (надалі - ТОВ "Український промисловий банк"), Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" (надалі - СТОВ "Степ"), Національний банк України (надалі - НБУ), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2015, індексний номер 22146477, прийняте нотаріусом Войтовським В.С., яким на підставі іпотечного договору від 18.07.2008 №3637 та договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 №31-Л, у записі №10070923 про державну реєстрацію іпотеки зареєстровано зміну іпотекодержателя з ТОВ "Український промисловий банк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал";
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2015, індексний номер 22145061, нотаріусом Войтовським В.С., яким на підставі іпотечного договору від 18.07.2008 №3637 та договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 №31-Л у записі №10070237 про державну реєстрацію обтяження зареєстровано зміну обтяжувача з ТОВ "Український промисловий банк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал";
1.3. зобов'язати нотаріуса Войтовського В.С. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації прав, проведеної ним на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2015, індексні номери 22146477, 22145061.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016, позов задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправними та скасовано рішення нотаріуса Войтовського В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2015 індексні номери 22146477 та 22145061.
2.2. Зобов'язано нотаріуса Войтовського В.С. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації прав, проведеної на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2015 індексні номери 22146477 та 22145061.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. 18.07.2008 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та СТОВ "Степ" (позичальник) укладено кредитний договір на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в іноземній валюті) №25/КВ-08 та додатковий договір від 23.12.2008, відповідно до умов якого, банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 240000 доларів США на строк з 18.07.2008 по 17.07.2011 включно, із процентною ставкою за користування кредитом - 15% річних.
3.2. Пунктом 3 договору встановлено, що виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечується зокрема, але не виключно: іпотекою нежилого приміщення - приміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею 759,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та належить на праві власності майновим поручителям - фізичним особам, а саме: 23/30 - ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3 ) та 7/30 - ОСОБА_1 Виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується також всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, у випадку, якщо заставленого майна не достатньо для повного погашення заборгованості позичальника.
3.3. На виконання умов вищевказаного кредитного договору №25/КВ-08, 18.07.2008 між ТОВ "Український промисловий банк" (іпотекодержатель), ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (іпотекодавці), як майновими поручителями СТОВ "Степ", укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 в забезпечення виконання СТОВ "Степ" вимог іпотекодержателя, що випливають з умов укладеного між ними кредитного договору від 18.07.2008 №25/КВ-08, передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме : приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 759,9 кв. м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , що належить їм на праві спільної власності у наступних частках: 7/30 - ОСОБА_1 та 23/30 - ОСОБА_3
3.4. Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., іпотечний договір посвідчено та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №3637, накладено заборону відчуження предмета іпотеки, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №3638/53.
3.5. На підставі Постанови НБУ "Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства" від 28.08.2001 №369, з 28.01.2010 розпочалась процедура ліквідації ТОВ "Український промисловий банк" (банк, іпотекодержатель за договорами).
3.6. Відповідно до вимог даної постанови, НБУ та ліквідатором ТОВ "Український промисловий банк" (установник управління) укладено договір про передавання в управління непроданих активів №31-Л від 05.09.2013 з додатками, за умовами якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів. Перелік активів наведено в додатку 1 до цього Договору. Вигодонабувачами за договором є кредитори установника управління, які на дату підписання договору внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління та кредитори, вимоги яких виникли під час здійснення ліквідаційної процедури установника управління та розрахунки з якими не проведені.
3.7. На виконання умов цього договору сторонами складено акт приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Український промисловий банк" від 01.10.2013, а також акт приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки від 14.11.2013.
3.8. Пунктом 139 Переліку непроданих активів ТОВ "Український промисловий банк", які передаються в управління, що є додатком 1 до вказаного вище договору, та акті приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Український промисловий банк" від 01.10.2013 в якості переданого в управління активу вказано "Права вимоги до "СТЕП" Сільськогосподарське ТОВ згідно кредитного договору № 25/КВ-08, балансова вартість активу (грн. екв.) 2021644,31".
3.9. На підставі вказаних іпотечного договору від 18.07.2008 №3637 та договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 №31-Л, 17.06.2015 нотаріусом Войтовським В.С., як державним реєстратором, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
-індексний номер 22146477, яким на підставі іпотечного договору від 18.07.2008 №3637 та договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 №31-Л, укладеного між ТОВ "Укрпромбанк", НБУ та TOB "ІК "ІФГ Капітал", у записі №10070923 про державну реєстрацію іпотеки, зареєстровано зміну іпотекодержателя з ТОВ "Український промисловий банк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал";
-індексний номер 22145061, яким на підставі іпотечного договору від 18.07.2008 №3637 та договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 №31-Л, укладеного між ТОВ "Укрпромбанк", НБУ та TOB "ІК "ІФГ Капітал", у записі №10070237 про державну реєстрацію обтяження, зареєстровано зміну обтяжувача з ТОВ "Український промисловий банк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".
4. Суди попередніх інстанції, приймаючи оскаржувані судові рішення виходили з того, що відповідач при прийнятті оспорюваних рішень про проведення державної реєстрації не перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Зокрема, судами попередніх інстанцій надано правову оцінку договору про передавання в управління непроданих активів №31-Л від 05.09.2013 з додатками та вказано, що на підставі цього договору не відбулось переходу права вимоги до позивача згідно з іпотечним договором від 18.07.2008 №3637 від ТОВ "Український промисловий банк" до ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал". Крім того, судами наголошено, що правочини про відступлення прав за іпотечними договорами підлягають нотаріальному посвідченню, що не мало місця у випадку спірних правовідносин. Також, судами враховано, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.04.2015, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ТОВ "Український промисловий банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.07.2008 №25/КВ-08.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Третьою особою на стороні відповідача - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" подано касаційну скаргу на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016, в якій просить оскаржувані судову рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судовими рішенням у господарських справах, які набрали законної сили, встановлено ту обставину, що до ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" перейшло право вимоги згідно кредитного договору від 18.07.2008 №25/КВ-08, а також визнано грошові вимоги ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" до СТОВ "Степ" у справі про банкрутство останнього. Крім того, на думку скаржника, перехід вказаного права вимоги до третьої особи прямо підтверджується актом приймання-передавання в управління непроданих активів від 01.10.2013, що є додатком до договору про передавання в управління непроданих активів №31-Л від 05.09.2013.
6. Іншими учасниками справи відзивів (заперечень) на касаційну скаргу та/або письмових пояснень до суду подано не було.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
8. Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
9. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції).
10. Частиною 2 статті 4 КАС України у відповідні редакції було передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
11. Аналогічні правила визначення юрисдикції адміністративних судів містяться у статтях 4 та 19 КАС України у чинній станом на даний час редакції.
12. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
13. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
14. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
15. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
16. Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
17. Як установлено матеріалами справи, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням відповідача про державну реєстрацію змін умов обтяження нерухомого майна, яке є предметом іпотечного договору, і як наслідок, реєстрації третьої особи на стороні відповідача - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", яка виступає скаржником в межах даної справи, іпотекодержателем такого майна.
18. Відтак, заявлені позовні вимоги є похідними від вирішення судом питання щодо виконання умов договору іпотеки та правомірності набуття вказаною третьою особою прав іпотекодержателя.
19. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення відповідача - нотаріуса Войтовського В.С., як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки виконання умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
20. За правилами пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
21. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
22. Згідно зі статтею 16 ЦК України у вказаній редакції, до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
23. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1 статті 21 ЦК України у вказаній редакції).
24. Тому, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
25. Враховуючи суб'єктний склад учасників цієї справи і те, що спірні правовідносини пов'язані з виконанням умов кредитного та іпотечного договорів, а також договору про передачу права вимоги за цими договорами від ТОВ "Український промисловий банк" до ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", колегія суддів приходить до висновку, що такий спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і тому має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
26. Правова позиція аналогічного змісту у тотожних правовідносинах була викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №826/3130/17, від 14.11.2018 у справі №826/7619/16 та від 21.11.2018 у справі №826/11120/16
27. Також, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
28. За практикою Європейського Суду з прав людини "<…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).
29. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративного суду.
30. Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
31. Частиною 1 статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
32. Тому, касаційні скарги підлягають до задоволення частково, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -
33. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" задовольнити частково.
34. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №825/3785/15-а за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Степ", Національний банк України про визнання протиправними та скасувати рішень, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати і закрити провадження у даній справі.
35. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя Шарапа В.М.
Судді Єзеров А.А.
Чиркін С.М.