Іменем України
14 серпня 2019 року
Київ
справа №826/27959/15
адміністративне провадження №К/9901/10881/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2016 (постановлена у складі судді Келеберди В.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 (постановлена у складі колегії суддів Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В.)
у справі №826/27959/15
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України
про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі в сумі 38 307, 39 грн.
Позов обґрунтовано тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили 21.01.2014 скасовано наказ від 26.06.2013 № 759-к «Про припинення перебування на державній службі», поновлено позивача на роботі в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення, та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.06.2013 по 31.10.2013. Судове рішення в частині поновлення позивач на роботі виконано 15.07.2014, однак кошти за час затримки виконання судового рішення, а саме: за період з 31.10.2013 по 15.07.2014, виплачені не були.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, позов задоволено частково, стягнуто з Київської міської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виконання судового рішення з 21.01.2014 по 15.07.2014 в сумі 32 972,5 грн., відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що питання про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення не може розглядатись як новий публічно-правовий спір.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2013 у справі № 826/10968/13-а за позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу Київської регіональної митниці № 759-к від 26.06.2013, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Київської регіональної митниці № 759-к від 26.06.2013 «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 , заступника начальника оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Київської регіональної митниці; визнано ОСОБА_1 звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 31.10.2013; зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів внести відповідні записи у трудову книжку ОСОБА_1 ; стягнути з Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.06.2013 по 31.10.2013.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 скасовано пункти 3, 4 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2013 щодо визнання ОСОБА_1 звільненим за п.1 ст.40 КЗпП України з 31.10.2013 та зобов'язання Київської міжрегіональної митниці Міндоходів внести відповідні записи у трудову книжку ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на роботі в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів на посаді рівнозначній тій, яку він займав до звільнення.
29.01.2014 Київський апеляційний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів на посаді рівнозначній тій, яку він займав до звільнення.
15.07.2014 Київська міжрегіональна митниця Міндоходів на виконання вищевказаних судових рішень прийняла наказ №1083-о, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Київської регіональної митниці з 27.06.2013 та переведено на іншу посаду в Київській регіональній митниці Міндоходів.
Листом від 06.01.2015 Київська міська митниця ДМС відмовила позивачу у виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31.10.2013 по 15.07.2014.
Задовольняючи позов частково, суди передніх інстанцій виходили з того, що середня заробітна плата позивача на день звільнення складала 272,5 грн в день, тобто за період з 21.01.2014 по 15.07.2014 був 121 робочий день, отже за вказаний період позивачу належить до виплати 32 972,5 грн.
Суд погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Згідно статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за передні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не працював жодного робочого дня середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 порядку.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки Київської міської митниці ДФС середня заробітна плата позивача на день звільнення складала 272,5 грн в день. Відповідно за 121 робочий день в період з 21.01.2014 по 15.07.2014 позивачу належить виплатити 32 972,5 грн.
В доводах касаційної скарги відповідач не заперечує щодо правильності проведеного судами розрахунку вказаної суми.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали безпідставними посилання відповідача на судові рішення у справі №826/68/15 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку виконання судового рішення (в якій позивачем вже було заявлено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримку виконання судового рішення), оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 у вказаній справі позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про стягнення середнього заробітку за затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі - повернуто позивачу.
За встановлених обставин справи, Суд вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та стягнення з Київської міської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки виконання судового рішення з 21.01.2014 по 15.07.2014 на суму 32 972,5 грн.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та ґрунтуються на довільному тлумаченні норм матеріального права.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин даної справи та з урахуванням викладеного, Суд не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
судді Н.А.Данилевич
Н.В.Шевцова