15 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/7852/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Большакової О. О., Бруновської Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Михальської М. Р.,
представника відповідачів Рихвицького Р. А. ,
розглянувши у судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Христини Романівни на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 25 червня 2019 року (рішення ухвалено у м. Сокалі Львівської області судом у складі головуючого судді Адамович М. Я.) у справі № 454/2011/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Христини Романівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Х. Р., Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивачка просила скасувати постанову № 72/25/18-ф/пз від 04.07.2018 про притягнення її, ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8534 грн.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 25.06.2019 позов задоволено.
Постанову № 72/25/18-ф/пз від 04.07.2018 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 96 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8534 грн скасовано.
Рішення суду першої інстанції оскаржила головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області Онищак Х. Р., подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Суд першої інстанції не врахував, що доводи ОСОБА_2 про те, що вона не здійснювала будівельних робіт, оскільки такі роботи були виконані попереднім власником квартири ОСОБА_3 у 2009 році, не підтверджені належними доказами. Зокрема, технічний паспорт, який наданий суду позивачкою, не відповідає вимогам затвердженої форми для технічних паспортів, що повинні видаватись на квартири.
Відповідно до пункту 1.9 Договору купівлі-продажу квартири від 15.04.2016, укладеного між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_2 , покупець свідчить, що особисто оглянула квартиру, що є предметом договору, до його укладення, і особисто переконалася, що будь-яких самочинних переобладнань та перепланувань у даній квартирі немає. З огляду на вказане, самочинні будівельні роботи на об'єкті були здійснені після підписання договору, коли квартира вже належала позивачці, тому постанова № 72/25/18-ф/пз від 04.07.2018 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 96 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8534 грн винесена посадовою особою інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області правомірно.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову в повному обсязі.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем необґрунтовано та не відповідає вимогам КУпАП, що є підставою для її скасування.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.
У справі встановлено, що громадянином ОСОБА_4 направлено на адресу Департаменту ДАБІ у Львівській області заяву від 23.05.2018 (вх. № 1013/18/2-П-333 від 25.05.2018) з проханням провести перевірку законності забудови у АДРЕСА_1 ( ОСОБА_2 ).
15.06.2018 Департаментом ДАБІ у Львівській області головному інспектору будівельного нагляду Павлову Ю. О . видано направлення № 414/18-пз для здійснення позапланової перевірки на об'єкті: «Реконструкція квартири № АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) ДАБІ України від 08.09.2015 № 976 та звернення гр. ОСОБА_4 (вх. № 1013/18/2-П-333 від 25.05.2018).
У період з 15.06.2018 по 20.06.2018 головним інспектором будівельного нагляду Павловим Ю. О. на підставі направлення № 414/18-пз від 15.06.2018 у присутності ОСОБА_2 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири № АДРЕСА_1 ».
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 самовільно без повідомлення про початок виконання будівельних робіт й без розробленої та затвердженої проектної документації виконує будівельні роботи з реконструкції квартири № АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт № 414/18-пз від 20.06.2018.
20.06.2018 головним інспектором будівельного нагляду Павловим Ю. О. винесено припис, згідно з яким ОСОБА_2 зобов'язано протягом двох місяців усунути вищенаведені порушення. Примірник припису ОСОБА_2 отримала 20.06.2018.
20.06.2018 головним інспектором будівельного нагляду Павловим Ю. О. складено два протоколи про адміністративне правопорушення: щодо порушення ОСОБА_2 вимог частини п'ятої статті 96 КУпАП (протокол № 414/18-пз) та щодо порушення вимог частини 1 статті 96 КУпАП (протокол № 414/18-пз/1).
На підставі акта № 414/18-пз від 20.06.2018, протоколів про адміністративне правопорушення № 414/18-пз та № 414/18-пз/1 від 20.06.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області Онищак Х. Р. винесено постанову № 72/25/18-ф/пз від 04.07.2018 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8534 грн.
Відповідно до частини першої статті 96 КУпАП, порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною п'ятою статті 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, в числі іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
В ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2016, укладеного між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), позивачка стала власником квартири № АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 57461782 від 15.04.2016 (а. с. 47).
Відповідно до пункту 1.2 Договору купівлі-продажу від 15.04.2016 квартира № АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат, кухні, веранди, житловою площею - 34,6 кв.м, загальною площею - 44,0 кв.м.
Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Великомостівської міської ради від 10.02.2009 № 13 гр. ОСОБА_3 надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт по реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорта на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 від 17.12.2012, копію якого надано позивачкою, житловий будинок (квартира) складається з першого поверху та мансардного поверху. На першому поверсі розташовані два коридори, паливна, їдальня, кухня та дві житлові кімнати. На мансардному поверсі: коридор, три житлові кімнати, санвузол, та два балкони. Житлова площа будинку - 91.1 кв.м, загальна площа - 153,9 кв.м.
Крім того, в графі «Особливі відмітки» технічного паспорта від 17.12.2012 зазначено, що до житлового будинку самовільно добудовано житлову прибудову зовнішніми розмірами 2.80х9.70, нежитлову прибудову зовнішніми розмірами 3.0х4.45, самовільно побудований мансардний поверх.
Згідно з даними інвентаризаційної справи, зокрема оцінювального акту від 14.12.20012, поверхового плану від 13.12.2012, експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку, журналу зовнішніх обмірів від 14.12.2012, ескізів від 13.12.2012, акта поточних змін від 14.12.2012, замовлення ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації на житловий будинок, - станом на 14.12.2012 вже існував мансардний поверх та житлова прибудова зовнішніми розмірами 2,80м х 9,70м, до квартири № АДРЕСА_1 , загальна площа даної квартири становила 153,9 кв.м.
З огляду на вказане, апеляційний суд доходить висновку, що добудова та надбудова мансардного поверху були проведені попереднім власником квартири ОСОБА_3 на підставі рішення Великомостівської міської ради Сокальського району № 13 від 10.02.2009 до набуття ОСОБА_2 права власності на вказану квартиру
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 надано докази, які підтверджують, що реконструкцію квартири № АДРЕСА_1 з добудовою та надбудовою мансардного поверху (за рахунок чого збільшилася загальна площа квартири ) до одноповерхового житлового будинку № АДРЕСА_1 здійснив попередній власник квартири - ОСОБА_3 , тому притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 96 КУпАП не може вважатися правомірним.
Посилання апелянта на пункт 1.9 Договору купівлі-продажу квартири від 15.04.2016, згідно з яким ОСОБА_2 засвідчила, що особисто оглянула квартиру, яка є предметом договору, до його укладення, і особисто переконалася, що будь-яких самочинних переобладнань та перепланувань у даній квартирі немає, апеляційний суд не може вважати достатніми для висновку, що реконструкцію квартири здійснила саме позивачка, оскільки як підтверджено матеріалами справи, добудова та надбудова мансардного поверху (за рахунок чого збільшилася загальна площа квартири) до квартири № АДРЕСА_1 була здійснена до набуття ОСОБА_2 права власності на вказану квартиру.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Враховуючи вищевказані норми права, доводи апелянта в частині того, що технічний паспорт не відповідає вимогам затвердженої форми для технічних паспортів, що унеможливлює його використання як доказу в адміністративній справі, колегія суддів вважає безпідставними.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначені норми приписують обов'язок суб'єкту владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Оскільки позивачка проти вчинення правопорушення заперечувала, з чим не погоджувався відповідач, останній зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
З матеріалів справи не видно, що такий обов'язок суб'єктом владних повноважень виконано. Відповідач, посилаючись в апеляційній скарзі на неналежність доказів позивачки, своїх доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, суду не надав.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області Онищак Х. Р. № 72/25/18-ф/пз від 04.07.2018, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 96 КУпАП, є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 272, ст. 286, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Христини Романівни залишити без задоволення.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 25 червня 2019 року у справі № 454/2011/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Багрій
судді О. О. Большакова
Н. В. Бруновська