15 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/7570/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Большакової О. О., Довгої О. І.,
з участю секретаря судового засідання Михальської М. Р.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2019 року (рішення ухвалено у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Братасюка В. М.) у справі № 607/12801/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач просив скасувати постанову уповноваженої особи відповідача серії ТЕ № 001026 від 20.05.2019, якою його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ним не було порушено правил дорожнього руху, оскільки зупинка його транспортного засобу на краю тротуару була вимушеною у зв'язку з несправністю транспортного засобу. Знак аварійної зупинки не встановлював, оскільки автомобіль був переміщений на тротуар та не заважав руху інших транспортних засобів.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.06.2019 позивачу у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 , подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи позивача про вимушеність зупинки транспортного засобу внаслідок його поломки та дійшов помилкового висновку, що позивач здійснив стоянку транспортного засобу. Аварійна світлова сигналізація не була увімкнута позивачем через несправність, а знак аварійної зупинки не був встановлений, оскільки автомобіль був переміщений на тротуар і не заважав руху інших транспортних засобів. Однак, суд не врахував, що факт відсутності встановленого дорожнього знаку про аварійну зупинку не може свідчити про відсутність такої зупинки. Оскільки повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності було залишене на лобовому склі автомобіля, він, ОСОБА_1 , не мав змоги надати пояснення інспектору з паркування, підтвердити вимушеність зупинки автомобіля, вказати на його технічну несправність, зокрема, показати спущену шину, й був позбавлений можливості надати докази відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім того, фотографії, які надані відповідачем, не є належними доказами у справі, оскільки на них видно лише факт розміщення транспортного засобу на тротуарі і зазначено тривалість розташування, однак відсутні схеми та проміри, які б свідчили, що для руху пішоходів залишається менше 2м.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
На апеляційну скаргу відповідач подав письмовий відзив, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята уповноваженою особою відповідачам обґрунтовано та відповідає вимогам КУпАП, тому підстави для її скасування відсутні.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що 15.05.2019 він, керуючи транспортним засобом марки Mersedes (д.н.з. НОМЕР_1 ) здійснив зупинку до п'яти хвилин по вул. Л. Українки біля будинку № 10 в м. Тернополі, в якому проживає, з метою розвантажити автомобіль, поставивши автомобіль на край тротуару, щоб не заважати руху транспортних засобів. Після розвантаження помітив, що шина почала спускати повітря, тому подальший рух автомобіля став неможливим. Для усунення цієї несправності пішов додому за насосом, а коли повернувся, щоб перемістити автомобіль на паркувальний майданчик, на лобовому склі було повідомлення про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.10(в) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 001026 від 20.05.2019, водій транспортного засобу марки Mersedes (д.н.з. НОМЕР_1 ), 15.05.2019 о 10 год. 16 хв. по вул. Л. Українки, 10 в м. Тернополі, здійснив стоянку на тротуарі, чим порушив п. 15.10 (в) ПДР України та створив перешкоду для руху пішоходів.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ТЕ № 001026 від 20.05.2019 позивач отримав рекомендованим листом 24.05.2019.
Частиною третьою статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасникам дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами і доповненнями).
Відповідно до пункту 15.10 (в) ПДР України, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2м.
Даним пунктом Правил встановлено, що стоянка на тротуарах заборонена. Допускається лише стоянка легкових автомобілів, мотоциклів і мопедів на краю тротуарів, де відсутні знаки, що забороняють зупинку або стоянку (3.34-3.39), і для руху пішоходів залишається не менше 2м.
Розгляд справ про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) здійснюється в порядку статті 279-1 КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з статтею 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.
У Примітці до статті 14-2 КУпАП вказано, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з матеріалами справи, інспектором з паркування по факту порушення правил стоянки водієм транспортного засобу марки Mersedes (д.н.з. НОМЕР_1 ), по вул. Л. Українки, 10 у м. Тернополі 15.05.2019, здійснено фотофіксацію в кількості трьох фотографій з різних протилежних ракурсів, з відображенням: 1) дати і часу (моменту), 2) місця розташування даного транспортного засобу до нерухомих об'єктів, 3) географічні координати, що повністю відповідає вимогам Примітки до статті 14-2 КУпАП.
Як видно з фотографій, автомобіль Mersedes (д.н.з. НОМЕР_1 ) розташований так, що повністю унеможливлює рух пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками.
З огляду на вказане, доводи апелянта в тій частині, що фотографії, якими зафіксовано вчинення ним адміністративного правопорушення, не можуть вважатися неналежними доказами в адміністративній справі, є безпідставними.
Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що він здійснив не стоянку, а короткочасну зупинку, то такі суперечать фактичним обставинам справи, оскільки на фотографіях, наданих відповідачем, відображено час та тривалість розташування транспортного засобу на тротуарі, який є більше 13 хвилин, що підтверджує факт стоянки транспортного засобу у забороненому місці.
Згідно з ПДР України, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);
Стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Як стверджує ОСОБА_1 , зупинка його транспортного засобу була вимушеною у зв'язку з поломкою (спуск повітря в шині). Однак, у випадку вимушеної зупинки у зв'язку з поломкою (несправністю) транспортного засобу, позивачу необхідно було увімкнути аварійну світлову сигналізацію.
Згідно з доводами апеляційної скарги аварійна світлова сигналізація не була увімкнута позивачем через її несправність.
Доводи позивача в частині того, що зупинка його транспортного засобу була вимушеною у зв'язку з поломкою, а аварійна світлова сигналізація не була увімкнута через несправність, нічим у справі не підтверджені, тому колегія суддів апеляційного суду не може їх взяти до уваги на спростування вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова уповноваженої особи відповідача серії ТЕ № 001026 від 20.05.2019, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП, є правомірною, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 272, ст. 286, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2019 року у справі № 607/12801/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Багрій
судді О. О. Большакова
О. І. Довга