14 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/6627/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.
за участі секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року (суддя - Комшелюк Т.О., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Рівне, дата складання повного тексту - 15.05.2019 року),
в адміністративній справі №460/929/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області,
про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача УДВС ГТУЮ у Рівненській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Рівненській області Вознюк І.Я. від 26.03.2019 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №817/302/18, виданого 12.06.2018 року Рівненським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Третя особа подала письмові пояснення, де вказала, що Управлінням повністю виконано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 р. по справі №817/302/18, в добровільному порядку.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.
З цим рішенням суду першої інстанції від 15.05.2019 року не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийнято з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до виконавчого листа №817/302/18, виданого 12.06.2018 року Рівненським окружним адміністративним судом, Сарненське ОУПФУ Рівненської області зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції не перевірив правильність здійснення перерахунку пенсії Сарненським ОУПФУ Рівненської області та дійшов необгрунтованого висновку про фактичне виконання боржником судового рішення про перерахунок пенсії.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 15.05.2019 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.06.2018 року Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №817/302/18 про зобов'язання Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 року, перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 50).
31.07.2018 року старшим державним виконавцем ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Львівській області Вознюк І.Я. відкрито виконавче провадження ВП №56891298 щодо виконання вказаного вище виконавчого листа №817/302/18 від 12.06.2018 р.. Цю постанову про відкриття виконавчого провадження скеровано для виконання боржнику Сарненському ОУПФУ Рівненської області та встановлено строк для виконання 10 робочих днів (а.с. 51, 52).
Також встановлено, що 10.08.2018 року до ВПВР УДВС ГТУЮ у Рівненській області надійшло клопотання Сарненського ОУПФУ Рівненської області від 03.08.2018 р. №1178/04-29 про закінчення виконавчого провадження без сплати виконавчого збору, яке обґрунтоване тим, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 р. у справі №817/302/18 було фактично виконане в добровільному порядку в повному обсязі, що підтверджується доданими до клопотання копіями розпоряджень від 07.03.2018р. № 135704 та від 31.05.2018р. №135704. Також, в клопотанні зазначено, що оскільки рішення суду постановлене після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017р. №2148-VIII, то перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснений у відповідності до змін, які були внесені вказаним Законом, до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме на умовах ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку зменшився, а тому її виплата здійснюється у раніше визначеному розмірі, що передбачено абзацом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017р. №2148-VIII (а.с. 53-54, 55, 56).
У подальшому, 27.12.2018 р. до ВПВР УДВС ГТУЮ у Рівненській області надійшло клопотання (повторне) Сарненського ОУПФУ Рівненської області від 18.12.2018 р. №4421/08 про закінчення виконавчого провадження без сплати виконавчого збору, яке було обґрунтоване такими ж доводами, як і клопотання №1178/04-29 від 03.08.2018 р. (а.с. 57-58).
26.03.2019 року старшим державним виконавцем ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Львівській області Вознюк І.Я. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56891298, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 10, 23, 60).
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно ч.1, ч.2 ст.18 цього Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.63 вказаного Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст.39 Закону).
Відносно наявності підстав для закінчення виконавчого провадження №56891298, то суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Так, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно з виконавчим листом №817/302/18 від 12.06.2018 року, примусове виконання якого здійснювалося в межах виконавчого провадження №56891298, Сарненське ОУПФУ Рівненської області було зобов'язано здійснити позивачу, починаючи з 01.01.2018 р., перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Матеріалами справи, а саме копіями розпоряджень Сарненського ОУПФУ Рівненської області №135704 від 07.03.2018 р. та №135704 від 31.05.2018 р. підтверджено проведення перерахунку пенсії позивача за віком з 01.01.2018 р., на виконання судового рішення, згідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на умовах ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 41, 42, 55, 56), тобто у спосіб, зазначений у виконавчому листі №817/302/18 від 12.06.2018 р..
Крім цього, судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що за наслідками проведення відповідного перерахунку розмір пенсії позивача не збільшився, а навпаки зменшився, а тому на підставі пункту 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії позивачу проводиться в розмірі, визначеному до такого перерахунку.
Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що у оскарженій постанові про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2019 р. зазначено, що згідно повідомлення Сарненського ОУПФУ Рівненської області (боржник) №4421/08 від 18.12.2018, вказаний перерахунок автоматично тягне застосування ч.4 Прикінцевих положень Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, являються вірними висновки суду першої інстанції про те, що на момент винесення оскарженої постанови УДВС, у державного виконавця були в наявності копії розпоряджень від 07.03.2018р. №135704 та від 31.05.2018р. №135704, якими підтверджується фактичне виконання боржником рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2018р. у справі №817/302/18 згідно з виконавчим листом, що згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Вказані розпорядження від 07.03.2018р. №135704 та від 31.05.2018р. №135704 були чинними.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, який не спростовано доводами апеляційної скарги, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Статтею 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Із змісту наведених правових норм видно, що при розгляді адміністративної справи обов'язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Задоволення адміністративного позову є можливим в разі встановлення судом фактів того, що оскаржені позивачем рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинені з порушенням ознак, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України та порушують права, свободи чи законні інтереси позивача.
Із змісту даного адміністративного позову та матеріалів справи видно, що позивач вважає, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 року у справі №817/302/18, яке набрало законної сили та відповідно до ст.370 КАС України є обов'язковим до виконання, фактично не виконане Сарненським ОУПФУ Рівненської області.
Колегія суддів зазначає, що процесуальним законом встановлений певний порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, зокрема органом ПФУ, на виконання рішення суду, і цей порядок передбачає звернення позивача (стягувача) до суду відповідно до статті 383 КАС України.
Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він може звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача.
Так, статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зміст такої заяви, порядок її подання і судового розгляду визначені частинами 2-6 ст.383 КАС України.
Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 15.05.2019 року винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року в адміністративній справі №460/929/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Гуляк
Судді: Н. В. Ільчишин
В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 15.08.2019 року