14 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/8273/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Святецького В.В.,
за участі секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2019 року (головуючого судді Яковець Н.В., ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Чортків без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) у справі №608/1088/19 провадження №2-а/608/40/2019 за позовом ОСОБА_1 до Сержанта поліції Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Рихло Тетяни Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Представник ОСОБА_1 адвокат Каланніков М.О. 07.06.2019 звернувся в суд з адміністративним позовом до сержанта поліції Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Рихло Тетяни Іванівни в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕАВ №1165902 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норми процесуального та матеріального права та неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 КАС України.
Згідно з частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подану скаргу слід задовольнити частково з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21 травня 2019 року сержантом поліції Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Рихло Тетяною Іванівною відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1165902 та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, у постанові зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes-benz sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 21 травня 2019 р. о 06.50 год. в Чернівецькій області Кіцманський район автомобільна дорога М-19 476 км порушив вимогу горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п.8.5.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 122 КУпАП.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем було надано до суду докази в підтвердження наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, а постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена правомірно.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог
Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за частинами 1, 2, 3, 5 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
З наведеної норми слідує, що суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи.
Отже, інспектори патрульної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а не від свого імені.
Таким чином, належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Апеляційним судом встановлено, що розглядуваний адміністративний позов представником позивача заявлено до Сержанта поліції Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Рихло Тетяни Іванівни, тобто до неналежного відповідача.
Належним відповідачем у даній справі є Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Таким чином з наведених норм слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може бути здійснена виключно судом першої інстанції.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з інших мотивів та вдався до дослідження фактичних обставин адміністративного правопорушення, не з'ясувавши належність відповідача у справі.
Отже, враховуючи що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача та з врахуванням відсутності в суду апеляційної інстанції можливості замінити його належним відповідачем, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2019 року у справі №608/1088/19 провадження №608/40/2019 - скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
В.В. Святецький