Справа № 824/213/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
13 серпня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,
представника відповідача: Ахтемійчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невидачі у встановлені законом строки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, а саме виробництво пива нефільтрованого; зобов'язати Державну фіскальну службу України видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, а саме здійснення виробництва пива нефільтрованого (насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203) за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 30.11.2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про видачу видачу ліцензії на виробництво алкогольного напою - пива нефільтрованого.
До вказаної заяви позивачем додано наступні документи:
нотаріально посвідчену копію паспорта та РНОКПП суб'єкта господарювання;
оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець;
копію атестату виробництва, виданий позивачу, що засвідчує стан виробництва пива нефільтрованого світлого 11,5% "AMBEER" за адресою АДРЕСА_2 відповідно до ДСТУ 3888:2015;
договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією, а саме ДП "Чернівецький регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрологоії та сертифікації", відповідно до якого останнє зобов'язується здійснювати проведення випробувань пива за фізико-хімічними показниками та показниками безпеки; періодичність контролю згідно вимог НД;
квитанцію, яка підтверджує внесення річної плати за ліцензію на суму 780,00 грн.
Заява з доданими до неї документами надійшла на адресу відповідача 03.01.2019 року та зареєстрована за вх. ДФС №236/ФОП.
Листом Державної фіскальної служби України від 23.01.2019 року №3339/6/99-99-12-01-01-15 позивачу повернуто документи подані із заявою від 31.11.2018 року на доопрацювання. Вказаний лист мотивований тим, що користуватись послугами лабораторій, залучених на договірних засадах мають право лише виробники вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових. Позивач не надав документів, що підтверджують наявність власної лабораторії за місцем провадження діяльності та документи, що підтверджують право користування приміщеннями та обладнанням, що забезпечує повний цикл виробництва. Крім того зазначав, що у наданих позивачем документах відсутня інформація щодо кодів УКТ ЗЕД продукції, яку має намір виробляти.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового видаються суб'єктам господарювання - юридичним особам, а на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів - усім суб'єктам господарювання.
Частинами 5, 6 та 7 цієї ж статті визначено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додаються: копії засновницьких документів; атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції - зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства; договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії) з перевірки якості та безпечності вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових; документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві на видачу ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зазначається визначена законом інформація. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Тобто, Законом № 481/95-ВР встановлено вичерпний перелік документів, які необхідно суб'єкту господарювання надати уповноваженому органу разом з відповідною заявою для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. Заява повинна містити інформацію, яка визначена законом. Водночас конкретної форми заяви із вказівкою відповідних реквізитів Законом № 481/95-ВР не визначено.
Водночас, з матеріалів справи встановлено, що 30.11.2018 року позивач вчинила всі визначені Законом № 481/95-ВР умови, які необхідні для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.
У відповідності до ч. 8 ст.3 Закону № 481/95-ВР, ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.
В свою чергу, слід зазначити, що підстав та способу повернення на доопрацювання поданої суб'єктом господарювання заяви Законом № 481/95-ВР не передбачено.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що заява позивача про видачу ліцензії на виробництво алкогольного напою - пива нефільтрованого з доданими до неї документами надійшли на адресу відповідача 03.01.2019 року та зареєстрована за вх. ДФС №236/ФОП, а ліцензія або рішення про відмову у її видачі відповідачем не видано у встановлений строк.
Отже, у відповідності до ч.8 ст.3 Закону № 481/95-ВР відповідачем не видано позивачу ліцензію або рішення про відмову у видачі ліцензії не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів, що свідчить про бездіяльність відповідача щодо невидачі у встановлені законом строки позивачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.
Разом з тим, доводи відповідача про те, що позивачем не надано документів, які підтверджують право користування приміщеннями та обладнанням, що забезпечує повний цикл виробництва судом є необґрунтованими, оскільки Законом № 481/95-ВР встановлено вичерпний перелік документів, які необхідні для отримання ліцензії, та заборону вимагати інших документів, крім тих, які визначені законом. Факт наявності повного технологічного циклу виробництва пива нефільтрованого засвідчується атестатом виробництва, який наданий позивачем на виконання вимог закону.
Крім того, є необґрунтованими доводи відповідача про ненадання позивачем документів, які підтверджують наявність власної лабораторії. Так, ч.5 ст.3 Закону № 481/95-ВР, якою встановлено вичерпний перелік документів для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, передбачає вимогу надання договору з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії) з перевірки якості та безпечності вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових. Оскільки позивач, виявила намір отримати ліцензію для виробництва пива нефільтрованого, а не для виробництва вина чи напоїв медових, то доводи відповідача про ненадання позивачем документів, які підтверджують наявність власної лабораторії не ґрунтуються на законі, так як таких Законом №481/95-ВР не передбачено.
Що стосується доводів відповідача про відсутність у документах позивача інформації щодо кодів УКТ ЗЕД продукції, яку вона має намір виробляти, слід зазначити наступне.
В силу ст.1 Закону № 481/95-ВР пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Положеннями ч. 12 ст. 3 Закону № 481/95-ВР передбачено, що на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності, а в ліцензіях на виробництво алкогольних напоїв також зазначаються коди 2103 90 30 00, 2106 90, 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД залежно від виду продукції, що вироблятиметься.
Тобто, код УКТ ЗЕД зазначається у ліцензії на кожен вид продукції, що вироблятиметься.
Оскільки, ліцензія на виробництво алкогольних напоїв відповідно до ч.7 цієї ж статті видається органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, то і обов'язок зазначення коду УКТ ЗЕД, залежно від виду продукції, покладається на відповідний орган виконавчої влади під час видачі ліцензії, а не на суб'єкта господарювання у його заяві.
Таким чином, відповідач у строк визначений ч.8 ст.3 Закону № 481/95-ВР не вчинив дії які передбачені вказаною нормою законодавства (не видав ліцензію, або ж прийняв рішення про відмову у її видачі) чим проявив протиправну бездіяльність, яка порушує право позивача на отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача видати позивачу ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, а саме здійснення виробництва пива нефільтрованого (насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203) за адресою: АДРЕСА_2, слід зазначити наступне.
Законом № 481/95-ВР встановлено вичерпний перелік документів, які необхідно суб'єкту господарювання надати уповноваженому органу разом з відповідною заявою для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.
Згідно з ч. 8 ст. 3 Закону № 481/95-ВР, ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.
Відтак, за наслідками розгляду відповідачем заяви про отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та доданих до неї документів має видати ліцензію або видати рішення про відмову у її видачі, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, позивач вчинив всі визначені Законом № 481/95-ВР умови, які необхідні для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а висновки відповідача за яким позивачу повернуто подані із заявою від 31.11.2018 року документи на доопрацювання не відповідають вимогам цього Закону.
Натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування дотримання ним вимог Закону №481/95-ВР при розгляді заяви позивача про отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та доданих до неї документів та правомірність повернення вказаних документів позивачу для доопрацювання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 серпня 2019 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.