Справа № 725/3151/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вольська-Тонієвич О.В.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
15 серпня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 21 червня 2019 року (рішення прийнято у м. Чернівці, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Руснака Івана Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Руснака Івана Анатолійовича, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №420326 від 28.05.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень, а провадження у справі закрити.
2. У обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівником поліції було грубо порушено вимоги чинного законодавства. Так, на ділянці дороги, де патрульний використовував прилад для вимірювання швидкості «TRUCAM», був відсутній дорожній знак, що визначений правилами дорожнього руху та який би вказував на здійснення фото та відео фіксації. Також автомобіль патрульної поліції був припаркований на узбіччі за деревом і у нього був вимкнений проблисковий маячок. Крім того, зазначив, що відповідачем допущено порушення норм процесуального права, оскільки не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, не відібрано пояснень, а відразу винесено постанову про адміністративне правопорушення. Таким чином, він був позбавлений права на отримання правової допомоги, заявляти клопотання, а також йому не надано можливості ознайомитися із матеріалами адміністративної справи.
3. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 21.06.2019 позовні вимоги задоволено.
4. Постанову поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Руснака Івана Анатолійовича, серії НК №420326 від 28 травня 2019р. у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП скасовано та справу відносно нього закрито.
5. Скаржник, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не встановлено, що відповідач, який наділений дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР, зроблено правильний висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
7. Також вказав на порушення судом першої інстанції вимог ч. 5 ст. 162 КАС України, відповідно до якої відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Однак суд першої інстанції надав строк для надання відзиву 3 дні.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом першої інстанції встановлено, що постановою поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрала поліції Руснака І.А. від 28 травня 2019 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн (а.с.10).
9. Згідно вказаної постанови позивач 28 травня 2019 року о 10:54 год., керуючи транспортним засобом «AUDI A8» по вул. Героїв Майдану, 260 в м.Чернівці, порушив швидкісний режим у населеному пункті, а саме: рухався зі швидкістю 80км./год., чим перевищив дозволену швидкість на 30км./год., тим самим порушив п.12.4 ПДР України.
10. Позивач не погоджуючись із вказаною постановою відповідача звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру розгляду адміністративної справи відносно позивача, оскільки патрульним поліцейським не складено протоколу про адміністративне правопорушення, що у даному випадку є обов'язковим.
12. Відповідач у зазначив, що ним зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20, який визнано придатним до застосування, показники якого зафіксували швидкість руху транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував позивач 80 км/год., чим перевищено встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 30 км/год., тобто порушено п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, який підтверджено фото та відео фіксацію даного правопорушення, поліцейським прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача, у зв'язку із чим винесено оскаржувану постанову. Відповідач мав всі законні підстави ухвалити постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП (Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015).
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
15. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
16. Згідно п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
17. Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
18. За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
19. Згідно з ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
20. Доказами в адміністративному судочинстві, згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
21. Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
22. Згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ПДР, а саме: за перевищення швидкості в межах населеного пункту.
23. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем порушено процедуру розгляду адміністративної справи відносно позивача, оскільки патрульним поліцейським не складено протоколу про адміністративне правопорушення, що у даному випадку є обов'язковим.
24. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з урахуванням такого.
25. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
26. При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
27. Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
28. Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
29. Разом з цим, згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
30. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
31. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
32. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
33. Між тим, на думку колегії суддів, жодним доказом наявність адміністративних правопорушень в діях позивача встановлена не була.
34. Дійсно, за змістом ч.5 ст.258 КУпАП, відповідач не був зобов'язаний складати протокол у справі про адміністративне правопорушення.
35. Разом з тим, він мав право це зробити. У випадку, коли особа заперечує факт вчинення правопорушення, саме протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП міг бути доказом його вчинення.
36. Цей же протокол був би доказом роз'яснення позивачу прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
37. У цьому ж протоколі позивач мав би змогу надати свої пояснення і це було б належним чином зафіксовано.
38. Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
39. Незважаючи на зазначені обставини, відповідачем не подано в порядку визначеному ч.1 ст.261 КАС України відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції, не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надано жодних документів (матеріалів), які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності. В матеріалах справи на день винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції взагалі були відсутні будь-які показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, та які, в свою чергу, стверджували про вчинення позивачем вищеописаного адміністративного правопорушення.
40. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог ч. 5 ст. 162 КАС України, відповідно до якої відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
41. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
42. Отже, вказаною нормою встановлено скорочені строки розгляду даної категорії справ. А відтак, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про скорочення строку для подання відзиву на позовну заяву.
43. Окрім того, колегія суддів наголошує, що у матеріалах справи відсутні докази про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі, проте у справі наявне рекомендоване повідомлення щодо вручення відповідачу судової повістки про розгляд справи, яка призначена на 21.06.2019 о 12:00 год., яку останній отримав 14.06.2019 (а.с.20).
44. Таким чином, у відповідача було достатньо часу для підготування відзиву на позовну заяву, належних доказів та направлення їх на адресу суду, як засобами поштового зв'язку так і на електронну адресу суду першої інстанції.
45. До того ж, судова колегія не приймає до уваги надані відповідачем докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, які додані до апеляційної скарги, оскільки згідно ч. 4 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Водночас, апелянтом не було обґрунтовано неможливості подання вказаного доказу до суду першої інстанції.
46. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
47. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
48. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
49. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
50. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
51. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
52. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 21 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.