Справа № 743/1342/19 Суддя першої інстанції: Жовток Є.А.
15 серпня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Вівдиченко Т.Р. та Кузьменка В.В.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про продовження строку затримання,
Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - ВЧ НОМЕР_1 ДПС України) 23 липня 2019 року звернулася до суду з позовом, у якому просила продовжити строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підлягає видворенню за межі території України, до 28 січня 2020 року.
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, представники відповідача подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржники вказують, зокрема, на те, що застосований суд строк затримання перевищує шість місяців. Також представники відповідача зазначають, що позивач не вжив належних заходів, необхідних для ідентифікації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим підстави для продовження строку затримання відсутні.
Під час судового засідання представник відповідача підтримав апеляційні скарги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у них.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення апеляційної скарги, а явка представника позивача не є обов'язковою, колегія суддів відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України вирішила розглядати справу за відсутності вказаної особи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2019 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 січня 2019 року було затримано громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк - шість місяців.
Чопський прикордонний загін Західного регіонального відділення ДПС України листом від 31 січня 2019 року № 81/171 звернувся до Надзвичайного і Повноважного Посла України в Турецькій Республіці ОСОБА_2 та до Департаменту консульської служби МЗС України щодо ідентифікації громадянин Бангладеш, у тому числі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася до Департаменту консульської служби МЗС України із листом від 14 березня 2019 року № 0.81-2567/0/6-19-Вих, у якому просила доручити Посольству України в Республіці Польща повторно звернутися до Посольства Бангладеш у м. Варшава з метою встановлення термінів завершення процедури ідентифікації громадян Народної Республіки Бангладеш, а також доручити Посольству України в Республіці Індія надіслати органам Бангладеш запити щодо ідентифікації і документування 69 осіб, у тому числі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 11 квітня 2019 року № 6152/17-500-482 Посольство України в Республіці Індія повідомило про передачу матеріалів щодо ідентифікації 69 громадян Бангладеш до Посольства Бангладеш в м. Нью-Делі. Також повідомлено, що попередній досвід опрацювання питання ідентифікації бангладешських громадян засвідчує незначну вірогідність отримання відповіді від Посольства Бангладеш в м. Нью-Делі.
Також Чопський прикордонний загін Західного регіонального відділення ДПС України направив лист від 17 квітня 2019 року № 81/447 до Департаменту консульської служби МЗС України щодо сприяння у здійсненні якнайшвидшої ідентифікації громадянин Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатково Адміністрація Державної прикордонної служби України зверталася із листом від 16 травня 2019 року № 0.21-4797/0/6-19 до Почесного консула Народної Республіки Бангладеш у м. Києві ОСОБА_3 із проханням повідомити чи уповноважена Почесний консул здійснювати заходи, направлені на ідентифікацію громадян Народної Республіки Бангладеш.
Листом від 16 травня 2019 року Адміністрацію Державної прикордонної служби України було повідомлено про відсутність таких повноважень у Почесного консула Народної Республіки Бангладеш у м. Києві та зазначено, що уповноваженим органом з порушеного питання є Міністерство Внутрішніх Справ Бангладеш.
У зв'язку із закінченням 28 липня 2019 року строку поміщення ОСОБА_1 до пункту тимчасового перебування іноземців та відсутністю відповідей, які б дозволили здійснити ідентифікацію особи, ВЧ НОМЕР_1 ДПС України звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ВЧ НОМЕР_1 ДПС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів наявність умови, за якої неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства - неодержання інформації та документів з країни громадянської належності іноземця, необхідних для ідентифікації особи.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. До таких випадків належить, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відсутність у громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законних підстав для перебування на території України встановлена рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 січня 2019 року, яким відповідача було затримано з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені у ст. 289 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Зазначена норма права містить дві альтернативні умови, кожна з яких може бути самостійною причиною неможливості ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити їх примусове видворення чи реадмісію.
Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визнаний в Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150 у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 22 січня 2018 року № 38/77 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 1 розділу VІ Інструкції якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
З цією метою, до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
Як раніше зазначалося, Адміністрація Державної прикордонної служби України виконала всі умови, передбачені п. 1 розділу VІ Інструкції, з метою ідентифікації громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, провести ідентифікацію у межах строку, на який таку особу було затримано рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 січня 2019 року, не вдалося із незалежних від позивача причин.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для продовження строку затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк, що еквівалентний 6 місяцям.
В апеляційній скарзі представника відповідача - адвоката Федаш М.М. міститься посилання на те, що рішенням суду від 23 липня 2019 року було продовжено строк затримання ОСОБА_1 до 28 січня 2019 року, що перевищує 6 місяців.
Зазначені доводи скаржника є необґрунтованими, адже відповідач був затриманий 28 січня 2019 року о 19 год. 45 хв., що підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 28 січня 2019 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 січня 2019 року ОСОБА_1 було затримано на шість місяців, тобто до 28 липня 2019 року.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2019 року було продовжено строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 28 січня 2020 року, що дорівнює шести місяцям, обчисленим із дати закінчення строку затримання, визначеного рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 січня 2019 року.
Адвокат Федаш М.М. вказує на те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 28 січня 2020 року не був затриманий в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 203 КУпАП. Такий висновок обґрунтований тим, що в рішенні суду від 23 липня 2019 року відсутні посилання на протокол адміністративного затримання.
Разом з тим, до матеріалів справи приєднана копія протоколу про адміністративне затримання від 28 січня 2019 року, складеного у відношенні громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В апеляційній скарзі адвоката Федаш М.М. міститься посилання на те, що позивач не надав доказів на підтвердження фактичного направлення запитів надзвичайному та повноважному послу Бангладеш чи Індії в Україні.
Як раніше зазначалося, до матеріалів справи приєднана копію листа Посольства України в Республіці Індія від 11 квітня 2019 року № 6152/17-500-482, яким повідомлено про передачу матеріалів щодо ідентифікації 69 громадян Бангладеш до Посольства Бангладеш в м. Нью-Делі.
З огляду на надходження відповіді на запит, доводи представника відповідача про відсутність доказів фактичного направлення листа до Посольства України в Республіці Індія є необґрунтованими.
У свою чергу, позивач в адміністративному позові не вказував на те, що звертався із запитом до надзвичайного та повноважного посла Бангладеш в Україні.
Також в апеляційній скарзі адвоката Федаш М.М. наведені доводи щодо незаконності видворення ОСОБА_1 . Разом з тим, такі доводи виходять за межі предмету доказування у справі, адже судом розглядається питання щодо продовження строку затримання особи, а не її видворення з території України.
Апеляційна скарга адвоката Самолюка В.В. обґрунтована тим, що відповідач не здійснив направлення запитів щодо ідентифікації ОСОБА_1 до компетентних органів, а саме - Посольства Народної Республіки Бангладеш в Україні (119121, м. Москва, Зємлєдєльчєскій провулок, 6) та Департаменту консульської служби МЗС України.
Разом з тим, до матеріалів справи приєднані копії листів від 31 січня 2019 року № 81/171, від 14 березня 2019 року № 0.81-2567/0/6-19-Вих та від 17 квітня 2019 року № 81/447, які адресовані саме Департаменту консульської служби МЗС України.
Згідно з абз. 3 п. 1 розділу VІ Інструкції у разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 березня 2019 року № 0.81-2567/0/6-19-Вих Посольство Бангладеш у м. Москва було акредитоване в Україні за сумісництвом до 2017 року, а з 2017 року в Україні акредитоване Посольство Бангладеш у м. Варшава. У зв'язку з цим Адміністрація Державної прикордонної служби України просила Департамент консульської служби МЗС України доручити Посольству України в Республіці Польща повторно звернутися до Посольства Бангладеш у м. Варшава з метою встановлення термінів завершення процедури ідентифікації громадян Народної Республіки Бангладеш, а також доручити Посольству України в Республіці Індія надіслати органам Бангладеш запити щодо ідентифікації і документування 69 осіб, у тому числі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи представника відповідача - адвоката Самолюка В.В. про невжиття належних заходів, спрямованих на ідентифікацію громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, доводи апеляційних скарг відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 23 липня 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2019 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 289, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Т.Р. Вівдиченко
В.В. Кузьменко