Справа № 580/1293/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко
14 серпня 2019 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Ганечко О. М., Лічевецького І. О.,
за участю секретаря судового засідання Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання незаконним (протиправним) рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у якому просив визнати протиправним рішення щодо відмови у перерахунку пенсії, викладену в листі №1424/Л-10 від 09.01.2019 та зобов'язати відповідача здійснити з 20.12.2017 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про основні та додаткові види грошового забезпечення, які були виплачені позивачу за період з 01.12.2015 по 30.11.2017, виданої в/ч НОМЕР_1 за №441 від 07.11.2018, із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової винагороди (колонка №12 Довідки).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає включенню до складу грошового забезпечення при призначенні пенсії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 20.12.2017 отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Згідно з листом відповідача від 09.01.2019 №1424/л-10 пенсія за вислугу років обчислена позивачу із грошового забезпечення у сумі 4978,56 грн., визначеного відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-Х11, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, грошового атестату від 19.12.2017 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 27.12.2017 №1227.
З довідки про додаткові види грошового забезпечення від 27.12.2017 №1227 вбачається, що до грошового забезпечення позивача для призначення пенсії за вислугу років включені: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років у розмірі 30%, надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, надбавка за особливі умови служби у розмірі 7,5%, та щомісячні премії.
26.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії за вислугу років та надав довідку військової частини НОМЕР_1 №441 від 07.11.2018 про основні та додаткові види грошового забезпечення, які були виплачені позивачу за період з 01.12.2015 по 30.11.2017, до якої включені:
- основні види грошового забезпечення позивача: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років;
- додаткові види грошового забезпечення позивача та щомісячна премія: надбавка за виконання особливо важливих завдань; надбавка за особливі умови служби 7,5% та щомісячна премія, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у сумі 2023, 75 грн., грошова допомога на оздоровлення 9902 грн. заохочувальна премія у сумі 4000 грн. та винагорода за безпосередню участь в АТО у сумі 5485,71 грн.;
- винагороди: щомісячна додаткова грошова винагорода за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року у сумі 71324,89 грн.
Також до заяви позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про сплату єдиного внеску із грошового забезпечення за період з 1 кварталу 2015 року по 4 квартал 2017 року №32279 від 12.12.2018.
Листом від 09.01.2019 №1424/л-10 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років, оскільки ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-Х11 не містить положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення та винагороди за безпосередню участь в АТО.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
У силу частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні за змістом положення також викладено у пункті 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якими пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Так, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, якою відступлено від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №286/2987/16-а (К/9901/1465/17), при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з наведеного вбачається, що суми грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, одноразову грошову винагороду при звільненні з військової служби) не є щомісячними або такими, що виплачувались позивачеві раз на місяць, а є лише одноразовими виплатами, що виплачувались раз на рік та які не мали систематичного характеру.
Поряд з цим, що стосується надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки, яка передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної додаткової грошової винагороди та премії суд зазначає наступне.
З поданої довідки від 07.11.2018 №441 (а.с. 5) вбачається, що надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачувалась позивачеві щомісяця з грудня 2015 року по листопад 2017 року, аналогічно здійснювались виплати премії та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Таким чином, матеріли справи свідчать, що надбавка за виконання особливо важливих завдань, щомісячна додаткова грошова винагорода та премія, як додаткові види грошового забезпечення, мали постійний характер, оскільки сплачувалися позивачеві регулярно, щомісяця, тобто систематично, а отже такі види додаткового грошового забезпечення мають бути включеним до розміру грошового забезпечення відповідної посади для розрахунку пенсії ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачеві у перерахунку пенсії враховуючи такі складові грошового забезпечення, як щомісячна додаткова грошова винагорода, надбавка за виконання особливо важливих завдань, оскільки такі додаткові види грошового забезпечення мали постійних характер та мали б бути включені до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Вказане в сукупності свідчить про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання незаконним (протиправним) рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
І. О. Лічевецький
Повний текст постанови виготовлено 14.08.2019