01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Шейко Т.І.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
14 серпня 2019 року Справа № 826/14677/18
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Лічевецького І.О., Пилипенко О.Є.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача провести призначення позивачу, який є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії з 2-ю інвалідності, пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, обчислення, нарахування та виплату пенсії з дня призначення пенсії по інвалідності, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 12 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 р. № 1210.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 19.02.2018 р., з урахуванням висновків, викладених у даному судовому рішенні.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що саме відповідач наділений повноваженнями перевіряти надані позивачем документи шляхом здійснення відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати за роботу в зоні ЧАЕС, що у межах спірних правовідносин ним не виконано.
Крім того, суд зазначив, що докази нарахування заробітної плати, а також оригінали первинних документів, що можуть бути підставою для призначення пенсії, в даному випадку повинні бути досліджені органами пенсійного фонду під час повторного розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, у той же час, суд такої можливості позбавлений через відсутність оригіналів первинних документів, якими позивач обґрунтовує наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судом досліджувалося питання щодо документального підтвердження його заробітку, отриманого за дні роботи в зоні відчуження, але залишено поза увагою пункт 12 Порядку № 1210 щодо законодавчо визначеного розміру пенсії, який не залежить від факту виконання робіт в зоні ЧАЕС та отримуваного за це заробітку.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) (посвідчення від 04.08.2016 р. серії НОМЕР_1 с).
11.07.2016 р. позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, пов'язану з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (довідка до акта огляду МСЕК від 18.07.2016 р. серії АВ №0638185).
19.02.2018 р. позивач звернувся до Лівобережного УПФУ в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Листом від 12.03.2018 р. № 4183/09/К-579 Лівобережне УПФУ в м. Києві повідомило позивача, що, крім посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС, необхідно надати експертний висновок щодо причинного зв'язку інвалідності з впливом наслідків ЧК, довідку форми 122 про періоди в зоні ЧАЕС та первинні документи, які свідчать про участь в роботах по ліквідації наслідків на ЧАЕС в зоні відчуження, а саме відряджувальну посвідку, копії наказів про відрядження в зону ЧАЕС та табеля обліку робочого часу, завірені підприємством, яке направляло у відрядження, а тому у відповідача відсутні законні підстави для переведення позивача на пенсії по інвалідності, як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.
Листом від 25.04.2018 р. № 7281/09/К-379/2 Лівобережне УПФУ в м. Києві повідомило позивача про необхідність надати довідку форми 122, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та копії первинних документів, завірених належним чином, на підставі яких видано вищезазначену довідку.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 р. № 1210 (надалі - Порядок № 1210), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Згідно з пп. 4 п. 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено Порядком № 1210.
Пунктом 1 Порядку № 1210 передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до п.п. 6, 12 Порядку № 1210, в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.
У разі коли розмір пенсійної виплати (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 285 відсотків, II групи - 255 відсотків, III групи - 225 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
У разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проводиться перерахунок зазначеної допомоги виходячи з розміру встановленого прожиткового мінімуму.
Перелік документів, які додаються до заяви про перерахунок пенсії, визначаються відповідно до Порядку № 22-1.
Згідно з пунктом 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2 - 4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Приписами пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
У ч.ч. 1, 3 ст. 44, ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що органи ПФУ, перевіряючи наявність підстав для призначення та/або перерахунку пенсії та визначаючи її розмір, наділені повноваженнями щодо збирання відповідних документів для забезпечення повної та всебічної реалізації права особи, яка звертається, на відповідне пенсійне забезпечення.
Крім того, розгляд заяви особи про призначення/перерахунок пенсії територіальним органом ПФУ здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення про задоволення її вимог або відмову в їх задоволенні.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем при розгляді заяви позивача від 19.02.2018 р. не було вчинено дій для перевірки наявності відповідних підстав для реалізації такого права позивача, зокрема не перевірено матеріали його пенсійної справи, не встановлено наявності або відсутності правових підстав для перерахунку його пенсії згідно з п. 12 Порядку № 1210, не направлено відповідних запитів та взагалі не прийнято жодного рішення за результатами розгляду його заяви, а складено лише листи, що не відповідає вимогам ст. 45 Закону № 1058-IV.
Приходячи до такого висновку, апеляційний суд звертає увагу на те, що прийняття рішення про призначення пенсії особи та перевірка підстав для здійснення відповідного перерахунку належить до дискреційних повноважень територіальних органів ПФУ, які відповідачем не були реалізовані.
При цьому, у відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 19.02.2018 р., з урахуванням висновків, викладених у даному судовому рішенні.
Разом з тим, апеляційний суд частково приймає до уваги доводи позивача про те, що судом досліджувалося питання щодо документального підтвердження його заробітку, отриманого за дні роботи в зоні відчуження, але залишено поза увагою пункт 12 Порядку № 1210 щодо законодавчо визначеного розміру пенсії, який не залежить від факту виконання робіт в зоні ЧАЕС та отримуваного за це заробітку.
Водночас, з огляду на вищезазначене, це не призвело до неправильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог та не надає визначених у ст. 317 КАС України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Крім того, судова колегія відзначає, що в позовній заяві в цій справі позивач посилається не лише на п. 12 Порядку № 1210, а й також на ст. 54 Закону № 796-ХІІ, якою передбачено визначення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством, що обумовлює доцільність та необхідність аналізу відповідних положень законодавства, на які послався суд першої інстанції.
При цьому, перевіряючи всі доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що в рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року - без змін.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 14 серпня 2019 року.
Головуючий суддя
Судді: