Справа № 826/14686/18
14 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та визнання зловживання процесуальними правами при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань праці (відповідач 1), Головного управління Держпраці у Київській області (відповідач 2) про:
- визнання неправомірною бездіяльність щодо не розгляду по суті заяв Держслужбою України з питань праці з 2016-2018 роки позивача та її батька;
- визнання неправомірною бездіяльність ГУ Держпраці у Київській області щодо не розгляду по суті заяв за 2016-2018 роки позивача та її батька;
- зобов'язання Держслужбу України з питань праці розглянути по суті заяви за 2016-2017 роки позивача та її батька;
- зобов'язання ГУ Держпраці у Київській області розглянути по суті заяви за 2016-2017 роки позивача та її батька;
- зобов'язання Держслужбу України з питань праці здійснити перевірку фактів щодо порушення чинного законодавства, Кодексу законів про працю України КНП «Консультативно-діагностичним центром» Деснянського району міста Києва;
- стягнення моральної шкоди у розмірі 536 120,00 грн. з Держслужби України з питань праці;
- стягнення моральної шкоди у розмірі 536 120,00 грн. з ГУ Держпраці у Київській області.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов.
Доводи апелянта обґрунтовані, зокрема тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, позаяк ОСОБА_1 виклала позовні вимоги у іншій редакції. Крім того, судом першої інстанції не було належно досліджено матеріалів справи, та не встановлено протиправної бездіяльності Головного управління Держпраці у Київській області, що має наслідком порушення прав та інтересів позивачки та її родичів.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 було відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження починаючи з 23.07.2019.
Надалі від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її участю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а скаржником не зазначено дійсно істотних підстав для розгляду справи у відкритому судовому засіданні, та не спростовано можливість встановлення обставин справи за наявними у ній матеріалами.
У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони про розгляд справи за її участю.
Також, ОСОБА_1 подано заяви про визнання зловживання процесуальними правами Державною службою України з питань праці та Головним управлінням Держпраці у Київській області. Дана заява обґрунтована тим, що відповідачі вводять в оману суду при зазначенні відомостей, які не відповідають дійсності, та подаючи необгрунтований відзив на апеляційну скаргу.
Колегія суддів критично оцінює такі посилання, оскільки апелянт у відповідних заявах висловлює власну позицію та бачення обставин справи, проте не наводить конкретних порушень вимог закону відповідачами, та не вказує які конкретні процесуальні дії свідчать про зловживання процесуальними правами.
Розглядаючи подані заяви про зловживання процесуальними правами, суд зазначає, що статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік дій, які можуть трактуватись судом як зловживання процесуальними правами, а саме:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Натомість, зміст заяв позивача не дає суду підстав для кваліфікації дій відповідачів за жодним з пунктів, перерахованих у статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, або до їх визначення як аналогічних дій, які можливо спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
За таких обставин у задоволенні заяв про визнання зловживання процесуальними правами слід відмовити.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись статтями 44, 45, 242, 311 КАС України,
У задоволенні заяв ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та визнання зловживання процесуальними правами - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя Г.В. Земляна
Суддя В.П. Мельничук