Справа № 826/25560/15
про залишення апеляційної скарги без руху
15 серпня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплаті підлягає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1218,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2015 року (рік звернення із адміністративним позовом).
Позивачем до суду першої інстанції було заявлено 2 позовних вимоги немайнового характеру.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року становить 1 461 грн. 60 коп. (487,2*2*150%).
Як вбачається з тексту апеляційної скарги, апелянт вважає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 19 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що звільнення від сплати судового збору встановлено за подання позову за умови, що, по-перше, цей позов подається споживачем, по-друге, позов стосується порушених прав позивача, саме як споживача у спірних правовідносинах.
При цьому, визначальною ознакою, яка характеризує фізичну особу, як споживача, є те, що ця особа придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію.
Разом з тим, позов у даній справі подано до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як до суб'єкта владних повноважень з приводу виплати суми гарантованого відшкодування за вкладом у банку (та решта похідних вимог) на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
До суду позивач звернувся саме задля вирішення публічно-правового спору, а не на захист цивільних правовідносин, виниклих між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
У свою чергу, рішення Великої Палати Верховного Суду, на яке апелянт посилається в апеляційній скарзі, ухвалене за інших правовідносин.
Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 1 461 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО): 899998 , рахунок отримувача: 34312206081055 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова