Справа № 2340/3073/18 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
С.М. Гарань
Іменем України
13 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, що прийнята у місті Черкаси, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради Черкаської області, за участю третіх осіб: - міський голова м. Черкаси Бондаренко Анатолій Васильович , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради №2-2888 від 06.02.2018 №2-2888 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Черкаської міської ради ОСОБА_1.";
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року позов залишено без розгляду.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції для розгляду іншим складом суду, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для залишення позову без розгляду були відсутні.
Відповідач та третя особа у відзивах на апеляційну скаргу просять відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи 24.06.2019 та 01.07.2019, у судові засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим.
Відповідно до частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що наслідки повторної неявки позивача у судове засідання у вигляді залишення позову без розгляду, можна застосовувати лише у випадку наявності всіх умов: 1) неповідомлення позивачем про причини неявки або у випадку відсутності поважних причин неявки; 2) позивач належним чином повідомлений про розгляд справи; 3) позивачем не подано заяву про розгляд справи за його відсутності; 4) неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи 24.06.2019 та 01.07.2019.
Так, частина третя статті 124 КАС передбачає, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 129 КАС за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Згідно частини другої статті 129 КАС учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
За змістом частини другої статті 307 КАС про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
З наведених загальних правил здійснення судових викликів і повідомлень випливає, що судовий виклик або судове повідомлення здійснюється шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром. При цьому, текст повістки надсилається судом учаснику судового процесу електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку тільки за наявності відповідної письмової заяви цього учасника судового процесу.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №805/590/17-а.
Відповідно до частини третьої статті 126 КАС повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Суд першої інстанції стверджуючи про отримання позивачем повістки про виклик до суду на 26.06.2019 стверджував, що згідно зі списком № 933 згрупованих поштових відправлень рекомендованих повідомлень поданих Черкаським окружним адміністративним судом до поштового відділення № 31 Укрпошти м. Черкаси, згідно даних сайту Укрпошти станом 16 год. 09 хв. 01.07.2019 судова повістка позивачу не вручена та повертається на адресу Черкаського окружного адміністративного суду.
На переконання суду першої інстанції наведене є підставою для висновку про вручення позивачу повістки належним чином.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною першою статті 127 КАС часом вручення повістки вважається: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно роздруківки з сайту Укрпошти, на яку посилався суд першої інстанції, поштове відправлення повернуто за зворотною адресою 27.06.2019, тобто вже по завершенню судового засідання 26.06.2019.
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів надсилання позивачу або його представнику повідомлення про розгляд справи 26.06.2019 шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром та відповідні докази отримання такого повідомлення не пізніше ніж 21.06.2019.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи 26.06.2019 є помилковим
Щодо повідомлення про розгляд справи 01.07.2019, то суд першої інстанції зазначив, що згідно зі списком № 998 згрупованих поштових відправлень рекомендованих повідомлень поданих Черкаським окружним адміністративним судом до поштового відділення № 31 Укрпошти м. Черкаси та згідно даних сайту Укрпошти, станом на 16 год. 11 01.07.2019 судові повістки позивачу та його представнику не вручені під час доставки. Суд першої інстанції також зазначив, що виклик представника позивача - адвоката Макеєва В.Ф. у судове засідання 01.07.2019 здійснювався додатково засобами телефонного зв'язку на телефон зазначеній у позовній заяві, що підтверджується телефонограмою від 26.06.2019.
Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що телефонограма не є доказом належного повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи, оскільки позивач або його представник не подавали письмову заяву про здійснення повідомлення шляхом надіслання тексту повістки усно каналами мобільного зв'язку, за наслідками якого має складатися відповідна телефонограма.
Крім того, як і зафіксовано в оскаржуваній ухвалі, станом на час її постановлення, у суду першої інстанції були відсутні відомості про вручення позивачу повістки про розгляд справи 01.07.2019. Окрім того, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідну повістку було отримано позивачем 01.07.2019, тобто в день судового засідання, що є порушенням частини третьої статті 126 КАС щодо необхідності вручення повістки не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Таким чином, позивача не було належним чином повідомлено також і про розгляд справи 01.07.2019.
Окрім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що, як і зафіксовано в оскаржуваній ухвалі, представником позивача було подано заяву про проведення судового засідання за його відсутності, що, у свою чергу, є однією із умов, яка виключає можливість залишення позову без розгляду у зв'язку із повторно неявкою позивача.
Також суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду, не навів будь-яких мотивів того, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті, при тому, що явку останнього не було визнано обов'язковою.
Таким чином, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи 24.06.2019 і 01.07.2019, так як представником позивача було подано заяву про розгляд справи за його відсутності та враховуючи відсутність мотивів щодо неможливості розгляду справи без позивача, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи відзивів на апеляційну скаргу висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Що стосується вимог апеляційної скарги в частині визначення іншого складу суду першої інстанції для розгляду даної справи, то колегія суддів зазначає, що норми КАС не наділяють суд апеляційної інстанції при направленні справи на продовження розгляду, надавати вказівки щодо зміни складу суду першої інстанції, визначеного для розгляду справи.
Керуючись статтями 34, 243, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 14.08.2019.