Справа № 2540/3038/18 Суддя (судді) першої інстанції: Віговський С.І.
13 серпня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Такаджі Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова 22 липня 2019 року
у справі №2540/3038/18 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, в якому просив суд:
- визнати протиправною і скасувати постанову № 16 у справі про адміністративне правопорушення від 23.08.2018, прийняту начальником Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є громадянином США, а тому не володіє вільною українською та не орієнтується в юридичній термінології. Втім, відповідачем не було враховано вказану обставину, при цьому не залучено до участі в справі перекладача, в зв'язку з чим не було належним чином роз'яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, та не забезпечено можливість участі в розгляді справи. Позивач також заперечує сам факт вчинення будь-якого правопорушення та стверджує про відсутність законних підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова 22 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 та чотири земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровими планами земельної ділянки та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
17.08.2018 у відношенні позивача відповідачем було складено Припис № 28 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та Припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 29 (а.с. 49-50).
Крім того, контролюючим органом було складено також Протокол про адміністративне правопорушення від 17.08.2018, в якому зафіксовано, що на час проведення будівельних робіт, не виконано вимоги пункту 5 Містобудівних умов та обмежень при реконструкції власного житлового будинку по АДРЕСА_1 , що є порушенням абз. 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 48).
На підставі складених акту та приписів, 23.08.2018 відповідачем прийняту постанову № 16 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Позивач, вважаючи постанову такою, що прийнята з порушенням процедури звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог виходив з того, що родина позивача принаймні з 2014 року постійно проживає в Україні, а тому позивач на достатньому рівні володіє українською мовою і здатний самостійно (без допомоги перекладача) зрозуміти зміст складених у відношенні нього акту, приписів і протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, постанова від 23.08.2018 № 16 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.
Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
Пунктом 9 порядку встановлено, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 12 зазначеного Порядку посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, у тому числі:
у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.16, 17, 18, 19, 20 Порядку).
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.21, 22, 23 Порядку).
За умовами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами .
Статтями 3 та 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою КМУ № 244 від 06.04.1995 року затверджений Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Відповідно до п.2, 3 Порядку Справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:
1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
3) Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право:
керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.
Штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з п. 9 зазначеного Порядку про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
У разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.
У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності кількома суб'єктами містобудування протокол складається стосовно кожного з них окремо.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (п. 10, 11, 13, 15).
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16) та у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а.
Як вбачається з матеріалів справи за результатами перевірки контролюючим органом було складено відповідні процесуальні документи, а саме: Акт перевірки № 115 (а.с. 44-47), 17.08.2018 у відношенні позивача відповідачем було складено Припис № 28 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та Припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 29 (а.с.49-50) та Протокол про адміністративне правопорушення від 17.08.2018 (а.с. 48). Всі ці процесуальні документи містять особистий підпис позивача, що не заперечується учасниками у справі.
Так, колегія суддів звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 17.08.2018 містить повідомлення, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11.00 год. 23.08.2018 у приміщенні управління ДАБК Чернігівської МР за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19. При цьому, він підписаний особисто позивачем, що також не заперечується сторонами. Разом з тим, позивачем під час підписання усіх цих документів не ставилося питання що він не володіє українською мовою та не розумів, що він підписує.
При таких обставин, він мав можливість звернутися до контролюючого органу та повідомити про те, що він не володіє українською мовою та не розуміє зміст документів та наслідки до який призведе підписання вказаних документів.
Отже, позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, колегія суддів проаналізувавши матеріали справи встановила, що розгляд справи та прийняття постанови про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності позивача.
При цьому, колегія суддів вважає, що позивач не був позбавлений можливості з'явитися на розгляд справи про адміністративне правопорушення та скористатися своїми правами закріпленими статтею 268 КУпАП. Також позивач не був позбавлений права заявити клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення розгляду справи за участю адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що примірник протоколу про адміністративне правопорушення отримала ОСОБА_3 , яка за посиланням позивача не є уповноваженою особою або його представником, яка наділена такими повноваженнями.
На думку суду апеляційної інстанції позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та у даному випадку не добросовісно скористався належними йому процесуальними правами. У свою чергу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання позивача на ту обставину, що відсутній склад адміністративного правопорушення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи.
Так, надаючи оцінку доказам у справі, а саме Припису № 28 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та Припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 29 та Протоколу про адміністративне правопорушення від 17.08.2018 колегія суддів зазначає, що в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1. ст. 96 КУпАП.
Таким чином, контролюючим органом правомірно встановлено порушення позивачем частини 1 ст. 96 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивач звертався до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування приписів відповідача від 17 серпня 2018 року № 28 та № 29. Проте, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. При цьому, судами встановлено порушення позивачем на час проведення будівельних робіт, не виконано вимоги пункту 5 Містобудівних умов та обмежень при реконструкції власного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Отже посилання позивача на повідомлення № ЧГ 061182220087 від 10.08.2010 про початок будівельних робіт, відповідно до якого ОСОБА_1 на законних підставах, без порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» колегія суддів не приймає до уваги, як такі, що спростовуються обставинами справи та висновками суду.
Таким чином, контролюючим органом правомірно встановлено порушення позивачем абз. 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та визнано ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 195, 242, 243, 246, 272, 286, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова 22 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: І.О. Лічевецький
Ю.А Ісаєнко