14 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6252/18 (936вр-19/0440/6252/18)
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Іванов С.М. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року в адміністративній справі №0440/6252/18 (936вр-19/0440/6252/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Стоун" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року в задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про виправлення описки в судовому рішенні було відмовлено.
Державна фіскальна служба України, не погодившись з ухвалою суду, звернулась до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст. 295 КАС України.
Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Оскаржувана ухвала була прийнята Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.06.2019 року.
Таким чином, п'ятнадцятиденний строк на оскарження судового рішення, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України, сплинув 04.07.2019 року.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яке обгрунтована посиланням на отримання повного тексту оскаржуваної ухвали 02.07.2019 року, що за приписами ч. 2. ст. 295 КАС України надає останньому право на поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом і податкові органи зокрема, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
Як зазначено відповідачем, копія оскаржуваної ухвали була отримана останнім 02.07.2019 року.
Отже, п'ятандцятиденний строк, визначений ч. 2 ст. 295 КАС України та який визначає поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, сплинув 17.07.2019 року.
В свою чергу, відповідно до поштового конверту, яким апеляційна скарга була надіслана до суду першої інстанції, остання була подана до відділу поштового зв'язку 18.07.2019 року, тобто після спливу п'ятнадцятиденного строку, визначеного ч. 2 ст. 295 КАС України.
При цьому, доказів або пояснень, які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги у строк до 17.07.2019 року, відповідачем до суду надано не було.
Відтак, заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року у справі № 0440/6252/18 (936вр-19/0440/6252/18), наведені Державною фіскальною службою України в заявленому клопотанні.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року в адміністративній справі №0440/6252/18 (936вр-19/0440/6252/18) - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Іванов