08 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 340/937/19
головуючий суддя І інстанції - Кармазина Т.М.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року в адміністративній справі № 340/937/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру виплати нарахованої позивачу пенсії, починаючи з 01.01.2018 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити позивачу, починаючи з 01.01.2018 р., виплату пенсії в нарахованому станом на 01.01.2018 р. з урахуванням 100% підвищення розміру, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та із врахуванням раніше сплачених коштів.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення з 05.03.2019 виплати ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 05.03.2019 виплату ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що втрата чинності п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 з 05.03.2019 року на майбутнє, не скасовує імперативний обов'язок суду застосувати закон, який регулює спірні правовідносини, з приводу встановленої невідповідності вказано акту приписам Закону на протязі минулого періоду його чинності.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що пенсія позивача виплачується в розмірах та в порядку, визначеними приписами чинного законодавства.
Відзиви на апеляційні скарги від сторін на адресу суду не надходили.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України та 14.10.1998 року був звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 238 від 02.12.1998 року позивача з 04.12.1998 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення (а.с.29).
22.12.1998 року позивач подав заяву про призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і з грудня 1998 року отримує пенсію та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
У зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою перерахунку пенсії позивача, складена та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідка №ФГ33823 від 23.04.2018 року, згідно з якою розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 01.03.2018 року за відповідною посадою, склав 8178 грн. До вказаної довідки включено: посадовий оклад - 4370 грн.; оклад за військовим званням - 1270 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 2538 грн.
На виконання вимог постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, наданої Кіровоградським обласним військовим комісаріатом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було визначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року підвищення складає 2548,81 грн. та з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 1274,41 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення - 1911,61 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно 100% від підвищення - 2548,81 грн.
Не погодившись з вказаними діями пенсійного органу щодо розміру виплати пенсії, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пункт 2 постанови КМУ № 103 втратив чинність з 05.03.2019 (з дня набрання рішенням суду законної сили), то відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нездійсненні позивачу виплати нарахованої пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення. Зазначено, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу, а відповідно вимоги в цій частині є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон № 2262- ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-XII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі по тексту - Порядок № 45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Згідно з пунктом 6 постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393", а саме пункт 5 викладено в такій редакції:" Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як свідчать встановлені обставини справи, Кіровоградський ОВК у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців за постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" склав довідку № ФГ33823 від 23.04.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 45 та подав її до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, на підставі якої, останнім було проведено перерахунок пенсії позивача. Так, виплата вказаної пенсії позивачу здійснюється з урахуванням приписів п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, а саме з 1 січня 2018 року - у розмірі 50 відсотків, а з 01.01.2019 року - у розмірі 75 відсотків.
Між тим, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45, додатка 2 до Порядку № 45.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Відтак, з огляду на визнання нечинним 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, а тому з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.08.2019 року, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення з 05.03.2019 виплати ОСОБА_1 перерахованої з 01.01.2018 пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та зобов'язання вчинити вказані дії, а відповідно апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Щодо правомірності зобов'язання відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Схожі норми містяться і в пунктах 2,3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
При цьому, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 18.11.2014 року по справі № 21-518а14.
Відтак, з огляду на вказані правові висновки та встановлений факт протиправної несплати пенсійним органом з 05.03.2019 року позивачу пенсії у повному обсязі, останній має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів із врахуванням раніше сплачених коштів, а відповідно апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів та в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. В іншій частині оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року в адміністративній справі №340/937/19 - скасувати в частині відмови у зобов'язанні Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів та в цій частині позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 05.03.2019 виплату ОСОБА_1 перераховану з 01.01.2018 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів із врахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року в адміністративній справі №340/937/19 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко