08 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4717/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Кисіль Р.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арматура України» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,-
ТОВ «Торговий Дім «Арматура України» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2018 № UA500010/2018/000012/2.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2018/000012/2 від 03.10.2018.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості разом з МД №UA500030/2017/016496, було встановлено спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками « 105-2» (необхідність здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та « 106-2» (необхідність витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) щодо можливості заниження митної вартості товарів.
Так під час здійснення вищевказаного контролю правильності визнання митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів. Поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з МД №UA500030/2017/016496 від 01.10.2018 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів на всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, у зв'язку із викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 53 МК України відповідачем обґрунтовано прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
В обґрунтування посилається на те, що в усіх наданих при митному оформленні документах сукупна вартість товарів складала 34628 доларів США та 20 центів. Відповідачу було надано два платіжних доручення, за якими позивач сплатив на користь постачальника 10388 доларів США та 46 центів (30% передоплати) та 24239 доларів США та 74 центи (70% оплата по факту готовності товару до відвантаження). Такий порядок розрахунків повністю відповідає п. 1.1. Специфікації, укладеної між позивачем та постачальником.
Отже, жодних розбіжностей в частині розміру сум сплачених позивачем за отриману продукцію надані документи не містили.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неприбуття суду не повідомлені.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Торговий Дім «Арматура України» зареєстровано як юридичну особу згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.11.2008.
До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать:
виробництво неелектричних побутових приладів (27.52);
виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в. і. у. (28.29);
діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19);
оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний) (46.74);
роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (47.52);
надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).
10.04.2018 між позивачем та фірмою «Baoding Pingyilu IM & EX Traiding Co., Ltd» було укладено Контракт № 001 (далі - Контракт від 10.04.2018 № 001, а.с. 8-11), за умовами якого позивач згоден прийняти та оплатити, фірма «Baoding Pingyilu IM & EX Traiding Co., Ltd» згідна поставити на умовах CIF Odessa (Інкотермс-2010) продукцію (далі - товар). Характеристики товару перераховані в Специфікаціях до контракту, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Контракту від 10.04.2018 № 001 загальна вартість контракту складає 450 000,00 $. Ціна за партію та одиницю товару міститься в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.
Згідно з п. 3.3 Контракту від 10.04.2018 № 001 розрахунок за контрактом здійснюється за 30% попередньою оплатою протягом 17 календарних днів після підтвердження додатку або інвойсу (рахунку-фактури) до даного контракту та 70% залишок протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення продавцем покупця про готовність товарів до відвантаження. Пунктом 11.1 Контракту від 10.04.2018 № 001 визначено, що він вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2018. (а.с. 8-11)
Відповідно до Інвойсу від 02.07.2018 № PYLANDAU180702 товаром, що поставляється, є: задвижка 30с41нж (легка вага) PN16 та задвижка 30ч66р (легка вага) PN10. В інвойсі також зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах CIF-Одеса згідно з Інкотермс 2010. Продавець повинен поставити товар протягом 40 календарних днів з моменту отримання 30% попередньої оплати. (а.с. 13)
Попередня оплата товару у розмірі 30% була здійснена позивачем 27.07.2018, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 27.07.2018 № 8 на суму 24 239,74 $.
01.10.2018 для проведення митного оформлення товару (задвижка 30с41нж (легка вага) PN16 та задвижка 30ч66р (легка вага) PN10) за Контрактом від 10.04.2018 № 001 останнім на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 № UA500010/2018/016496 (а.с. 163-165).
Разом з декларацією позивачем були подані відповідачу та, відповідно, задекларовані наступні документи: Контракт від 10.04.2018 № 001, Специфікація від 02.07.2018 № 2, проформа-інвойс постачальника від 02.07.2018 № PYLANDAU180702, комерційний інвойс від 02.07.2018 № PYLANDAU180702, комерційна пропозиція від 26.06.2018, заяви на купівлю іноземної валюти, платіжні доручення в іноземній валюті, паспорти товарів із зазначенням технічних характеристик, довідка про склад матеріалів в товарах, сертифікати якості товарів, калькуляція постачальника від 02.07.2018, довідки про реєстрацію постачальника та представництво інтересів виробника товарів, сертифікат походження товару з перекладом, довіреність на сертифікацію товару, повідомлення від 25.07.2018 про готовність товару до відвантаження, повідомлення про відправлення товару від 13.08.2018, пакувальний лист постачальника від 13.08.2018, довідка про вартість транспортування та страхування вантажу від 13.08.2018, коносамент від 13.08.2018 № COSU6166449960, страховий поліс від 12.08.2018 № ASHJVFX24218Q0001010, митна декларація країни відправлення з перекладом від 07.08.2018, Висновок Запорізької торгово-промислової палати від 13.09.2018, платіжні доручення про внесення передплати за митне оформлення товару № 1083 та № 1099. (а.с. 8-54)
01.10.2018 відповідачем складено та надано позивачу відповідне повідомлення щодо наявності розбіжностей в документах наданих позивачем:
1) у митній декларації від 07.08.2018 № 040520180058504442 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 13.08.2018, тобто на момент складення декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало;
2) у наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.06.2018 № б/н зазначена ціна товару на умовах FOB, проте в наданій калькуляції від 02.07.2018 № б/н ідентична ціна товару зазначена на умовах EXW;
3) страховий поліс ASHJVFX24218Q000101Q має посилання на номер коносаменту, який був виданий 13.08.2018, тобто на момент складення страхового полісу коносаменту ще не існувало. (а.с. 55)
У зв'язку із вищевикладеним, позивачу було запропоновано надати протягом десяти календарних днів (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги виробника товару, а також, було наголошено, що позивач як декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. (а.с. 120)
02.10.2018 позивач надав контролюючому органу прайс-лист від 01.06.2018 № б/н.
03.10.2018 відповідач надав позивачу консультацію щодо митної вартості товару та, відповідно, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від № UA500010/2018/000012/2. (а.с. 124)
Зазначене рішення мотивовано тим, що на вимогу відповідача надати додаткові документи позивач їх не надав у повному обсязі. Натомість, у відповідача, виходячи з цінової бази, наявна інформація, що митне оформлення ідентичного товару здійснювалось за заниженою ціною (0,97$ за кг нетто, натомість декларантом заявлено 0,825$ за кг нетто).
Позивач подав відповідачу уточнену митну декларацію № UA500010/2018/016785, в якій ціни товарів та відповідних митних платежів були збільшені згідно з висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.10.2018 № UA500010/2018/000012/2. Дана декларація була прийнята відповідачем до митного оформлення та, відповідно, випущено у вільний обіг товари шляхом надання гарантій. (а.с. 166-168)
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини сторін, щодо даного предмету спору регулюються МК України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Положеннями частини 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Законодавством передбачено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Таким чином, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.10.2018 позивачем для проведення митного оформлення товару (задвижка 30с41нж (легка вага) PN16 та задвижка 30ч66р (легка вага) PN10) за Контрактом від 10.04.2018 № 001 на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 № UA500010/2018/016496. (а.с. 163-165)
Позивачем визначено митну вартість товару у зазначеній ВМД за основним (першим) методом.
Разом з тим, за даною ВМД спрацювали профілі ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками « 105-2» та « 106-2» щодо можливого заниження митної вартості товарів.
02.10.2018 на виконання повідомлення відповідача про надання додаткових документів, у зв'язку із виявленням розбіжностей у наданих позивачем документах, позивач надав контролюючому органу прайс-лист від 01.06.2018 № б/н та поінформував відповідача про відсутність можливості надати додаткові документи стосовно підтвердження рівня митної вартості товару (а.с. 31). Відповідач 03.10.2018 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від № UA500010/2018/000012/2 за резервним методом (а.с. 124).
Отже, позивачем для проведення митного оформлення товару (задвижка 30с41нж (легка вага) PN16 та задвижка 30ч66р (легка вага) PN10) у встановленому законом порядку були подані відповідачу необхідні документи з дотриманням вимог ч. 2 ст. 58 МК України та пояснення до них.
Так, в усіх документах, наданих позивачем для здійснення митного оформлення товару, сукупна вартість товарів складала 34 628,20$. На підтвердження факту сплати позивачем даної суми надало відповідні платіжні доручення.
Таким чином, розбіжності в частині сплачених позивачем сум за отриману продукцію (задвижка 30с41нж (легка вага) PN16 та задвижка 30ч66р (легка вага) PN10) на момент прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості були відсутні як такі.
Вказане спростовує доводи митного органу щодо наявності розбіжностей у числовому значенні заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої позивачем.
Посилання митного органу на митні декларації від 17.07.2018 № UA500010/2018/010895 та від 04.06.2018 № UA500010/2018/008125, на підставі яких відповідачем було скориговано митну вартість заявленого позивачем товару, щодо імпортування клапанів запірних, які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічній промисловості (засувки з чавуну та засувки сталеві) є необґрунтованим, оскільки предметом митних декларацій від 17.07.2018 № UA500010/2018/010895 та від 04.06.2018 № UA500010/2018/008125 є інший товар, а саме пальмітинова кислота PALMAC 80-16 (гранули).
Також, у досліджуваних ВМД різниться країна відправлення (Китай та, відповідно, ОСОБА_1 ).
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2018/000012/2 від 03.10.2018.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з 08.08.2019 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров