07 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/603/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Дурасової Ю.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнати протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії-,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 р. залишена без руху з підстави порушення вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині сплати судового збору.
22 липня 2019 р. на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Наведені скаржником доводи про звільнення від сплати судового збору суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вони не передбаченні Законом України “Про судовий збір” як підстави для звільнення від сплати судового збору, що унеможливлює задоволення клопотання.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 21 січня 2019 р. у справі №440/5929/18 адміністративне провадження №К/9901/66934/18.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку з тим, що станом на 07 серпня 2019 р. недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, апеляційна скарга Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні клопотання Дніпропетровській митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили 07 серпня 2019 р. та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.П. Баранник
суддя Ю.В. Дурасова