12 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 804/4590/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2019 р. (суддя Олійник В.М.) в справі № 804/4590/18 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановиВ:
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 50873,63 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2019 р. позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у сумі 50873,63 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що оскільки податкове повідомлення-рішення та податкова вимога надіслані позивачу на невірну адресу, не отримані платником податків, грошове зобов'язання не є узгодженим. Крім того, податкова вимога № 4083-17 від 01.09.2016 р. сформована та направлена раніше, ніж встановлено п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, та на суму грошового зобов'язання 31816,96 грн., проте судом стягнуто податковий борг в іншій сумі - 50873,63 грн.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.
За відповідачем рахується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 50 873,63 7 грн., що утворився в результаті наступного.
12.08.2017 р. позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення «Ф» № 12334-1302 від 12.08.2017 р. із земельного податку з фізичних осіб, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до державного бюджету, в сумі 50873,63 грн. за 2017 рік. Граничний термін сплати вказаного грошового зобов'язання - 11.10.2017 року.
У зв'язку з несплатою до бюджету суми податкового боргу Лівобережною ОДПІ в автоматичному режимі сформовано та направлено 17.09.2016 р. засобами поштового зв'язку на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» №4083-17 від 01.09.2016 на суму 31 816,96 грн.
Враховуючи несплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Суд визнає висновок суду неправильним, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 2017 рік була платником земельного податку з фізичних осіб та перебувала на обліку в Лівобережній ОДПІ м. Дніпра.
Податковим повідомленням-рішенням № 12334-1302 від 24.06.2017 р. Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання із земельного податку за 2017 рік в розмірі 50873,63 грн., яке направлено 05.07.2017 р. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Поштове відправлення повернуто у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
01.09.2016 р. контролюючим органом винесено вимогу № 4083-17 на суму податкового боргу в розмірі 31816,96 грн.
Податкова вимога 17.09.2016 р. направлена платнику податку, повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
ОСОБА_1 сума податкового зобов'язання з земельного податку за 2017 р. в розмірі 50873,63 грн. не сплачена.
Спірним є питання узгодження грошового зобов'язання як підстава для звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Податкового кодексу України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 56 Податкового кодексу встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання регулюється статтею 58 Податкового кодексу України та визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За приписами першого абзацу пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Аналогічно пунктом 3.8 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. № 1236, (далі - Порядок № 1236) встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.
Пунктом 3.11 Порядку № 1236 визначено, що у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його направленні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при направленні податкового повідомлення-рішення помилок та направляє його повторно протягом наступного робочого дня від дня отримання відповідного повідомлення поштової служби.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 Податкового кодексу України).
Копією паспорту громадянина України ОСОБА_1 доводиться, що відповідач з 28.02.2006 р. зареєстрована та проживає по АДРЕСА_2 .
Про факт реєстрації відповідача саме по АДРЕСА_2 , а не по АДРЕСА_1 , контролюючому органу було відомо щонайменше з 2016 року, оскільки саме за цією адресою контролюючим органом направлялось податкове повідомлення-рішення № 10345-1302 від 27.06.2016р. про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб в сумі 38852,22 грн. за 2016 рік.
Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення рішенням № 12334-1302 від 24.06.2017 р. та податкова вимога № 4083-17 від 01.09.2016 р. надіслані відповідачу на невірну адресу, внаслідок чого не отримані ОСОБА_1 , грошове зобов'язання не набуло статусу узгодженого, відповідно, у контролюючого органу не виникло підстав для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
В матеріалах справи наявна інформація адресно-довідкового бюро (а.с. 10) про адресу реєстрації відповідача саме по АДРЕСА_2 , проте така інформація не врахована судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі, що потягло за собою неправильне вирішення справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2019 р. в справі № 804/4590/18 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2019 р. в справі № 804/4590/18 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу скасувати.
Ухвалити в справі № 804/4590/18 нове рішення.
В задоволенні позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 12.08.2019 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 12.08.2019 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш