15 серпня 2019 р. Справа № 820/4363/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Лях О.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мінаєва К.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 18.06.19 року по справі № 820/4363/18
за позовом ОСОБА_1
до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про перегляд рішення за виключними обставинами,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій просить суд:
- переглянути за винятковими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року у справі №820/4363/18, скасувати і прийняти нове;
- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених сум з 12.04.2018 року.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Враховуючи висновки вказаного судового рішення, заявник вважає, що він має право отримати пенсійне забезпечення відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року у справі № 820/4363/18 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про перегляд рішення за виключними обставинами
Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати ухвалу першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення за виключними обставинами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 04.05.2018 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: визнати бездіяльність Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_1 за моїм бажанням в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - протиправною; зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, відповідно до п.3 ст.59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та п. 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (із змінами), обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року; зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, виплатити ОСОБА_1 суму пенсії, яка виникне в результаті перерахунку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 по справі №820/4363/18 позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без задоволення. Судове рішення набрало законної сили 18.08.2018 р. Під час ухвалення рішення у справі суд виходив з того, що позивачу пенсія за ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не призначалась, що зумовлює відсутність підстав для перерахунку розміру пенсії.
Відмовляючи в задоволенні перегляду за виключними обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що на час вирішення даного спору судом не встановлено підстав, передбачених ч.5 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України однією з підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України „Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) вбачається, що словосполучення „дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що словосполучення „дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019 р., як того вимагає ст.91 Закону України „Про Конституційний Суд України", тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено самим рішенням.
Конституційним Судом України в рішенні № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 вказано про втрату чинності положеннями закону саме з 25 квітня 2019 року.
Тобто, саме з 25 квітня 2019 року втратили чинність положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Відповідно, саме з 25.04.2019, з дня втрати чинності положеннями ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XIІ позивач набув право на перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, яке може бути реалізовано позивачем шляхом звернення до відповідача з питання перерахунку пенсії.
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, так і станом на дату прийняття рішення Харківським окружним адміністративним судом від 18.07.2018, положення частини 3 статті 59 Закону № 796-XIІ діяли в прийнятій редакції і зазначене вище словосполучення не було визнано неконституційним, відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 виключною обставиною для перегляду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018.
З огляду на вказане, визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
Частиною 4 статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року у справі № 820/4363/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 по справі № 820/4363/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова О.П. Лях