Справа № 477/302/19
Провадження № 1-кп/477/127/19
15 серпня 2019 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі судді - ОСОБА_1 , з секретарем - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019150230000022, по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Миколаєва, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
07 січня 2019 року в період часу з 21-00 години до 21-30 години обвинувачений ОСОБА_3 , здійснюючи послуги з перевезення пасажирів на автомобілі марки Мазда 626, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , від бару " ОСОБА_5 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , довіз до будівлі бару "Джин", розташованого за адресою: Миколаївська область Вітовський район смт Воскресенське вул. Центральна 60, потерпілу ОСОБА_6 , яка в салоні автомобіля залишила, належний їй мобільний телефон марки Хуавей У5 імей1: НОМЕР_2 ; імей2: НОМЕР_3 , вартістю 3000 гривень, в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку "Водафон" № НОМЕР_4 , яка не має матеріальної цінності для потерпілої.
Цього ж дня, в період з 21-30 години до 21-40 години потерпіла ОСОБА_6 повідомила обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що можливо в його автомобілі знаходиться мобільний телефон, забутий нею при виході, на що останній вказав на відсутність мобільного телефону в салоні автомобіля.
08 січня 2019 року обвинувачений ОСОБА_3 в період часу з 08-30 години до 09-00 години, реалізуючи умисел, спрямований на вчинення викрадення мобільного телефону, перебуваючи в автомобілі за адресою: Миколаївська область Вітовський район с. Мішково-Погорілове віл. Ольшанського, 49, виявивши в автомобілі мобільний телефон, забутий потерпілою ОСОБА_6 , і достовірно знаючи про те, що вищевказаний мобільний телефон належить потерпілій, якою були зроблені спроби до його розшуку, і від якої він приховав факт виявлення мобільного телефону, а також поліції про знахідку мобільного телефону не повідомив, тим самим не вжив дієвих заходів по поверненню мобільного телефону, вирішивши залишити мобільний телефон для особистого користування. Обвинувачений ОСОБА_3 умисно, переслідуючи корисливу мету наживи, усвідомлюючи суспільну небезпеку і протиправність своїх дій, передбачаючи неминучість настання суспільно- небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, взяв з салону автомобіля мобільний телефон марки Хуавей У5 імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , вартістю 3000 гривень, що належить потерпілій ОСОБА_6 , тим самим викрав чуже майно, якими розпорядився на власний розсуд, а саме заклав його до ломбарду ВП ПТ "Чесний ломбард", який розташований за адресою: м. Миколаїв вул. Космонавтів 142/3, отримавши за нього грошові кошти в сумі 1100 гривень. В результаті своїх злочинних дій обвинувачений ОСОБА_3 , заподіяв майнову шкоду потерпілій ОСОБА_6 , в сумі 3000 гривень.
Відповідальність за вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 діяння передбачена ч. 1 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що 07 січня 2019 року увечері підвозив потерпілу від одного бару до іншого. Після того, як потерпіла вийшла з автомобіля, через деякий час зателефонувала йому і повідомила про пропажу телефону, запитувала його чи не знаходиться телефон у нього. На що він їй відповів, що телефон не бачив. Наступного ранку він виявив у салоні автомобіля телефон, але вирішив з незрозумілих для нього причин не повертати телефон потерпілій. Після чого він здав телефон до ломбарду, який розташований на вул.Космонавтів у м.Миколаєві, за 1100 грн. В подальшому він викупив телефон та повернув його потерпілій. Щиро розкаявся у вчиненому.
Вважає недоцільним дослідження доказів що підтверджують його вину та обставини вчинення злочину, оскільки він їх не оспорює.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме обставин вчинення злочину, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.
Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позицій немає, а також йому зрозуміло, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи докази в сукупності суд вважає повністю доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а його дії за ч. 1 ст. 185 КК України органами досудового розслідування кваліфіковані вірно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є визнання вини, щире каяття у вчиненому та відшкодування завданих збитків.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який належить до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого, а також дані про особу обвинуваченого.
Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності притягувався, але на час розгляду справи є таким, що не має судимості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, спричинені збитки відшкодував, має на утриманні неповнолітню доньку.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлявся. Як вбачається із заяви потерпілої ОСОБА_6 матеріальні збитки їй відшкодовані.
Речові докази у справі відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань від учасників про обрання запобіжного заходу обвинуваченому не надходило.
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.. 00 коп.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Потерпілій надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1