Рішення від 15.08.2019 по справі 487/5561/18

нп 2/490/1246/2019 Справа № 487/5561/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 р. Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі - Янкевич В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади в особі Миколаївської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, треті особи - ОСОБА_4 , Миколаївська Універсальна Товарно-сировинна біржа, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинська Катерина Тарасівна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, третіх осіб, в якому просив визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.1997 року №3051-ц, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , з однієї сторони, та ОСОБА_5 з іншої сторони, посвідчений Миколаївською Універсальною Товарно-сировинною біржею у відповідності до ст. 15 Закону України "Про товарні біржі", визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: по 1/2 частці на квартиру АДРЕСА_1 .

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача територіальної громади в особі Миколаївської міської ради до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та рішення по справі просив прийняти за наявними матеріалами справи та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинська К.Т. надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та представник третьої особи Миколаївська Універсальна товарно-сировинна біржадо судового засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

27.11.1997 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на Миколаївській Універсальній Товарно-сировинній біржі укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка належала відповідачам на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 26.09.1997 року, зареєстрованого в Миколаївському БТІ 17.11.1997 року за реєстровим №17947.

Вказаний Договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований у «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за №3051-ц від 27.11.1997 року.

Згідно довідки КП ММ БТІ від 25.06.2018 року, станом на 28.12.2012 року право власності на кв. АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.1997 року, посвідченого Миколаївською Універсальною Товарно-сировинною біржею.

10.06.2011 року ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори Міщенко Н.В., за реєстровим №6-748, яким розпорядилася своїм майном на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частках кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Миколаївською Універсальною Товарно-сировинною біржею від 27.11.1997 року за №3051-ц.

Відповідно до ч. 2ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяла на час виникнення правовідносин, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

За змістом ст.ст. 128, 153, 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяли на час виникнення правовідносин, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяла на час виникнення правовідносин, передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Таким чином, відповідно до чинних на той момент Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, які передбачали в якості правовстановлюючого документу зареєстровані на біржі правочини, право власності на вищевказаний будинок зареєстровано в Миколаївському МБТІ за спадкодавцем.

Таким чином, покупець повністю виконав умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, договір у відповідності з вимогами ч.2ст.227 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), що діяла на час виникнення правовідносин, зареєстрований в МБТІ. Отже, спадкодавець набув право власності на спірне майно та законно ним володів.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинської К.Т. від 27.06.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_5 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач просить визнати за ним та ОСОБА_4 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , по 1/2 частці за кожним. При цьому, ОСОБА_4 не пред'явлено позовні вимоги, за такого позов в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частку на квартиру АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 не має іншої можливості захистити своє право, ніж шляхом звернення до суду з відповідним позовом, за такого слід визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.1997 року №3051-ц, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , та визнати за позивачем право власності на спадкове майно за заповітом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За такого, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 13, 263-266, 280, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 27.11.1997 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений Миколаївською Універсальною Товарно-сировинною біржею за реєстровим номером №3051-ц від 27.11.1997 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 15 серпня 2019 року

Суддя Н.П. Черенкова

Попередній документ
83646293
Наступний документ
83646295
Інформація про рішення:
№ рішення: 83646294
№ справи: 487/5561/18
Дата рішення: 15.08.2019
Дата публікації: 19.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право