Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 147/1017/18
номер провадження № 2/147/197/19
12 серпня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/1017/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . Зазначений будинок, станом на 15.04.1991 р., належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 та позивач по справі ОСОБА_1 Спадкоємцем до майна покійного ОСОБА_3 є його дружина, яка своєчасно прийняла спадщину, тому що постійно проживала з чоловіком за однією адресу та вчасно звернулася до нотаріальної контори. Позивач звернулася до Тростянецького державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Позивач просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 , що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 18.03.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Дудіковим А.В. та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 01.07.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, подала до суду заяву в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі. Додатково пояснив, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його батьком. Спадщину після його смерті він не приймав та не вступив в управління спадковим майном, із заявою про визначення додаткового строку звертатися до суду не буде.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Шатура Московської області. Зареєстроване місце проживання Вінницька область, Тростянецький район, с. Четвертинівка , з 18.06.1999р. (а.с. 4).
23.10.1959р. ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 23.10.1959р. зроблено відповідний запис за № 22. Прізвище дружини після реєстрації одруження - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 в с. Четвертинівка Тростянецького району, його батьками записані: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років, про що 13.11.2015р. складено відповідний актовий запис №22 (а.с. 6).
Згідно довідки виконавчого комітету Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 23.07.2018 р. № 362, ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 . У померлого ОСОБА_3 таких спадкоємців, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова та непрацездатні батьки, які згідно ст. 1241 ЦК України мали б право на обов'язкову частку - немає. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 , яка своєчасно прийняла спадщину, тому що фактично вступила в управління спадковим майном, а також подала заяву до шести місяців з дня смерті до Тростянецької державної нотаріальної контори. Спадкове майно померлого ОСОБА_3 під забороною не перебуває. Спадкоємець ОСОБА_1 зареєстрована та проживала разом з померлим чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 з 1959р. по 12.11.2015р., що підтверджують записи в по господарських книгах Четвертинівської сільської ради. До складу спадкового майна належить Ѕ частина житлового будинку 1961 року побудови. За даними земельно-кадастрової книги Четвертинівської сільської ради, запис №70, біля господарства за адресою: АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка площею 0,67 га, з правовим режимом: 0,25 га для будівництва обслуговування житлового будинку та господарських споруд, 0,42 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується у даній книзі Четвертинівської сільської ради. За даними по господарських книг Четвертинівської сільської ради станом на 15 квітня 1991 року господарство відносилося до категорії колгоспних дворів. Голова двору - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та член двору - дружина ОСОБА_1 (а.с. 8).
16.08.2018р. ОСОБА_1 звернулась до Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, просила видати їй, відповідно до ст. 1223 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будовами, які розташовані в АДРЕСА_1 (а.с. 9).
У листі завідувача Тростянецької державної нотаріальної контори від 21.08.2018р. №511/02-17 вказано, що так як документ, що посвідчує право власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок у неї відсутній, вона має право звернутися до суду з позовом для визнання за нею права власності на вказану вище частку житлового будинку після померлого (а.с. 10).
Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 87,5 кв.м, житловою площею 61,7 кв.м, допоміжною площею 25,8 кв.м., складається з житлового будинку- А; веранди - а; прибудови - А1; гос. будівлі - Б; погребу - Бп; сараю - В; огорожі - 1-2; колодязя - 3 (а.с. 11-15).
Згідно з вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року №11215, визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Відповідно до статті 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року колгоспний двір визначався, як сімейно-трудове об'єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. При цьому за змістом частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в пункті 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
З огляду на викладене судом встановлено, що станом на 15 квітня 1991 року господарство, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відносилося до категорії колгоспних дворів. Членами двору були: голова двору ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та член двору ОСОБА_1 , а отже кожному з них належало по 1/2 частині майна колгоспного двору розташованого за вищевказаною адресою.
Згідно спадкової справи №115/2016р. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини після його смерті до Тростянецької державної нотаріальної контори зверталась ОСОБА_1 , яка 31.03.2016 р. подала відповідну заяву (а.с.67).
Окрім того, зі спадкової справи вбачається, що спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом є його онук - ОСОБА_6 , син відповідача, що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_5 , виданого 26.03.2008р. (а.с.73 звор.).
ОСОБА_6 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту (ас.95 звор., 96).
Син померлого ОСОБА_3 , відповідач по справі ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Водночас, в оформленні права на спадщину на спадкове майно та видачі відповідного свідоцтва позивачу, нотаріусом фактично було відмовлено у зв'язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та нородженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і спадкоємцем до його майна за законом є дружина ОСОБА_1 , яка своєчасно прийняла спадщину, оскільки у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги в частині визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_3 , а саме 1/2 частини житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , яка належала останньому за життя, підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_6 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_7 , громадянин України, житель АДРЕСА_2 .
Суддя