Справа № 161/6049/19 Провадження №33/802/615/19 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В.
Категорія: ч.1 ст.173-2 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
14 серпня 2019 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Карпука А.С., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця, на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2019 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 27.03.2019 року, о 16.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру відносно колишньої дружини, а саме ображав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, саму постанову скасувати, а справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Карпука А.С., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, потерпілу ОСОБА_2 , яка просила відхилити апеляційну скаргу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно вимог ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення в судовому засіданні, копію постанови судді отримав 15.07.2019 року, апеляційну скаргу подав 24.07.2019 року, тобто у строк передбачений ст.294 КУпАП для апеляційного оскарження постанови судді, тому строк на апеляційне оскарження постанови судді йому слід поновити.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що судовий розгляд даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції відбувся без додержанням вказаних норм законодавства, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є необґрунтованим, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
Так, у відповідності до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини, яке полягало в словесній образі її нецензурною лайкою, погрозою фізичної розправи.
Однак, з таким висновком апеляційний суд не може погодитись, з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Натомість, з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що в ході складання протоколу можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій встановлена не була.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в ході судового розгляду даної справи судом першої інстанції не було встановлено всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення, у зв'язку з чим постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2019 року.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.А.Подолюк