Справа № 159/1258/19 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О.
Провадження № 22-ц/802/720/19 Категорія: 48 Доповідач: Здрилюк О. І.
14 серпня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року,
11 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею та перебувають на її утриманні.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2014 року із ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 550 грн. та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 450 грн. щомісячно до досягнення ними повноліття.
На даний час вона перебуває у іншому шлюбі, від якого народилася дитина і вона перебуває у відпустці по догляду за нею. Чоловік ніде не працює.
Її матеріальний стан погіршився, оскільки витрати на сім'ю та дітей збільшилися, а розмір стягнутих аліментів не є достатнім для належного забезпечення дітей і є значно меншим від встановленого прожиткового мінімуму.
Діти додатково відвідують гуртки, спортивні секції та курси англійської мови.
Відповідач працює, отримує доходи від ремонтних робіт, побудував житловий будинок, тобто його майновий стан значно покращився.
Ураховуючи наведене, просила збільшити розмір стягуваних із ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 2000 грн. щомісячно на кожну дитину з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з врахуванням індексації відповідно до норм діючого законодавства.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року позов задоволено частково.
Збільшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2014 року та стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 750 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 768 грн. 40 коп. судового збору та на користь ОСОБА_1 800 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову у заявленому розмірі.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач не подавав.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2014 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 550 грн. та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 450 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття (а.с.6) .
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, законодавець визначив, що підставою для зміни розміру аліментів може бути лише зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, а не встановлення іншого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на що позивач також посилається у позовній заяві та в апеляційній скарзі.
Зміна законодавства в частині визначення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не є підставою для зміни розміру аліментів у судовому порядку, оскільки порядок стягнення аліментів у мінімально гарантованому розмірі врегульовано статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімально гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження №61-51сво18).
Згідно з ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки, щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду України, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Судом вірно встановлено, що і у позивача, і у відповідача на утриманні по троє дітей.
Будь-яких доказів про те, що у відповідача наявний дохід у розмірі, який надавав би йому можливість сплачувати аліменти по 2000 грн. на кожну дитину - позивач не подала ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
З урахуванням наведеного, позивач не довела, що її матеріальний стан нижчий, порівняно із матеріальним станом відповідача, а також не довела погіршення її здоров'я, як одержувача аліментів або поліпшення здоров'я відповідача, як платника аліментів, які дають підстави для збільшення розміру аліментів у заявленому у позові та апеляційній скарзі розмірі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Виходячи з наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд обґрунтовано задовольнив позов частково.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді