Справа № 161/12595/19 Провадження №11-сс/802/447/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
13 серпня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
представника власника
майна -адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07 серпня 2019 року про накладення арешту на майно ( ЄРДР №12019030010002778),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП України у Волинській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12019030010002778 від 27.07.2019 про арешт тимчасово вилученого майна, а саме автомобіля марки «Volkswagen Bora», р.н. НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії « НОМЕР_2 », висновку науково-технічної експертизи №445960 від 02.12.2015, копії акту технічного огляду транспортного засобу від 02.12.2015, акту технічної експертизи Ф5-22277/15 від 03.12.2015 та ключа центрального замка з вмикачем сигналізації.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано те, що було ОСОБА_9 є добросовісним набувачем, автомобіль придбаний нею на законних підставах. Крім того, зазначає, що слідчим пропущено строк звернення з клопотанням про накладення арешту на майно. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07 серпня 2019 року про задоволення клопотання слідчого про арешт майна скасувати, в задоволенні клопотання слідчого відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, прокурора та слідчого, котрі заперечили доводи скарги та просив залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2019під час проведення огляду місця події, за адресою вул. Рівненська, 74, с. Струмівка, Луцького району було виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen Bora», р.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії « НОМЕР_2 », висновок науково-технічної експертизи №445960 від 02.12.2015, копію акту технічного огляду транспортного засобу від 02.12.2015, акт технічної експертизи Ф5-22277/15 від 03.12.2015 та ключі центрального замка з вмикачем сигналізації.
Вилучені речі відповідають критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Доводи апелянта щодо порушення слідчим строку звернення з клопотанням про накладення арешту на майно та слідчим суддею строків розгляду клопотання є безпідставними, оскільки слідчий звернувся з клопотанням на наступний робочий день після вилучення майна, а слідчий суддя відклав розгляд справи з об'єктивних причин, зокрема за клопотанням представника власника вилученого майна.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обгрунтовано наклав арешт на вилучене майно, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07 серпня 2019 року про накладення арешту на майно без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді