Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Харків
Справа № 641/4896/18
Провадження № 22-ц/818/2911/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пилипчук Н.П. ,
суддів: Кругової С.С., Маміної О.В.,
за участю секретарів судового засідання : Плахотнікової І.О., Соколової А.В.,
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 29 січня 2019 року, ухвалене суддею - Боговським Д.Є., в залі суду в м. Харкові,
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3 , вона як спадкоємець першої черги не подала у встановлений строк заяву про прийняття спадщини у зв'язку із відсутністю в неї на той час посвідчення особи, а саме паспорту громадянина України, а через скрутний матеріальний стан вона не мала змоги прискорити час оформлення документів, що посвідчують її особу. В подальшому вона зверталась до суду із відповідним позовом, однак у зв'язку із порушенням правил підсудності рішення суду першої інстанції було скасовано і лише у серпні 2018 року було відкрито провадження у справі щодо вирішення питання про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
У зв'язку із чим просить визначити їй додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 29 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в 1 (один) місяць з дати набрання рішенням законної сили. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано, що позивачка вводить суд в оману, зазначаючи надумані, не існуючі причини поважності пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини. Зазначені позивачем причини пропуску строку не відповідають дійсності. Позивачка вказує, що вона не могла звернутися до нотаріуса уз заявою про прийняття спадщини, оскільки втратила паспорт громадянина України. Між тим, позивачка не вказує дату втрати паспорта, надає в якості доказу довідку, в якій зазначено, що її паспорт знищено в липня 2017 році, а новий паспорт у вигляді ID- картки вона отримала лише 24 жовтня 2017 року. Доказів того, що існували поважні причини, що перешкоджали позивачці звернутися до органів ДМС. На запит адвоката відповідача було отримано відповідь з Зміївського ДМС про те, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про втрату паспорту та видачу нового 3 жовтня 2017 року . Вона особисто зазначила у заяві , що паспорт нею втрачений восени 2016 року у транспорті . Паспорт у паперовому вигляді був знайдений невідомою особою та переданий до Зміївського РВ. 3 січні 2017 року по липень ОСОБА_1 викликали неодноразово і відповідно до Інструкції паспорт був знищений після спливу 6 місяців після належного повідомлення ОСОБА_1 Про його знищення свідчить акт. Позивачкою не надано будь-яких доказів наявності у неї хвороби, або безпорадного стану, які б перешкоджали здійсненню нею, як спадкоємців дій, передбачених ст.. ст.. 1269,1270 ЦК України. Також звертає увагу на те, що вона, які відповідач визнала в суді першої інстанції лише те, що позивачка є рідною матір'ю померлого ОСОБА_3 , та є спадкоємцем першої черги. Але у разі пропуску строку на прийняття спадщини, як того вимагає закон, вона повинна просити про надання їй додаткового строку для оформлення спадщини, і надати поважні причини його пропуску. Відповідно до ст.206 ч.4 ЦПКУ України, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права , свободи чи інтереси інших осіб , суд постановляє Ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Оскільки позивачем не надано беззаперечних доказів, позов не міг бути задоволений, не могло бути прийняте визнання цього позову.
ОСОБА_1 надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відзив мотивований тим, що доводи апелянта про те, що вона визнала позов лише частково не відповідають дійсності, оскільки позивач звернулася до суду лише з однією вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Інших вимог позивач не зазначала. Вказує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, яка об'єктивно не давала можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Посилання апелянта на те, що у позивача та її померлого сина були погані стосунки не підтверджені належними та допустимими доказами. В той час, як доказів та відомостей про проживання апелянта із померлим ОСОБА_3 до суду не надано, оскільки такі докази не існують.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що 29.03.2017 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено відповідний актовий запис № 4689 (свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане 16.11.2017).
Позивач ОСОБА_1 є рідною матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
За життя ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації. Вказана квартира є об'єктом спадщини за заповітом, складеним на користь ОСОБА_3 , який своє право на спадщину реалізував шляхом подання заяви про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав.
20.11.2017 позивач ОСОБА_1 звернулась до ПН ХМНО Алекаєвої З.Б. із заявою про прийняття спадщини та їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після її сина ОСОБА_3 , оскільки у встановлений строк заявник не подала заяву про прийняття спадщини.
08.09.2017 року ОСОБА_2 звернулась до ПН ХМНО Алекаєвої З.Б. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15.
Аналіз статей 1270, 1272 ЦК України свідчить про те, що строк для прийняття спадщини є строком спеціальним, протягом якого існує саме право на спадщину. При цьому законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який прийшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, і це не є строком позовної давності, так як при наявності поважних причин спадкоємцю може бути визначено додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.
Тобто строки прийняття спадщини і строки позовної давності є різними за своєю природою, вони істотно різняться і за наслідками спливу. Закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини тягне за собою втрату права на неї, однак з цього часу починає текти не строк позовної давності, а у спадкоємця виникає право на визначення у судовому порядку додаткового строку для прийняття спадщини.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 зволікала із отриманням паспорту громадянина України та мала можливість раніше отримати новий паспорт не спростовують тих обставин, що в період з березня по вересень 2017 року, в який необхідно було звернутися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини ОСОБА_1 не мала паспорту.
ОСОБА_1 зверталася до Зміївського РВ ГУДМС України в Харківській області з приводу втрати паспорта серії НОМЕР_3 , виданий 20.01.1997 року ЛОрджонікідзевським РВ ХМУ УМВС в Харківській області.
З відповіді завідувача Зміївського районного сектору ДМС України у Харківській області від 05.12.2017 року № 33/1277 вбачається, що паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 20.01.1997 року Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС в Харківській області був внесений до відомчої інформаційної системи ДМС як знищений згідно акту № 226 від 10.07.2017.
24.10.2017 ОСОБА_1 отримала паспорт у вигляді ІД-картки за № 001120605.
Одразу після отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, 20.11.2017, з метою вирішення питання про надання додаткового строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулась із відповідним позовом до територіальної громади в особі Харківської міської ради до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.2018 у справі № 638/17618/17 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, однак постановою апеляційного суду Харківської області від 11.06.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволення вимог ОСОБА_1 до Харківської міської ради.
Підставою для скасування судового рішення стало порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності, оскільки справа стосувалась нерухомого майна за адресою, яка не відносилась до Шевченківського району м. Харкова, а також, що судом не було встановлено осіб, які також заявляли свої права на спадщину.
На запит суду ПН ХМНО Алекаєвою З.Б. було надано копію спадкової справи № 15/2017, заведеної на підставі заяви ОСОБА_2 від 08.09.2017.
Після з'ясування вказаним обставин ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 .
Отже, суд першої інстанції правильно вказав, що позивач пропустив цей строк з поважних причин.
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 29 січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - Н.П.Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.В. Маміна