Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Харків
Справа №635/1247/19
Провадження № 22-ц/818/3569/19
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.
за участю секретарів судових засідань - Плахотнікової І.О.,Соколової А.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач: ОСОБА_3 ,
представник відповідача - ОСОБА_4 ,
треті особи : Головне управління держгеокадастру у Харківській області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління держгеокадастру у Харківській області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, - про знесення самочинно збудованого нерухомого майна,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_4 , на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року постановлену суддею Бобко Т.В., в залі суду в смт Покотилівка,
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління держгеокадастру у Харківській області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, - про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
Заборонено ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , окрім повного демонтажу будівлі, розташованої на зазначеній земельній ділянці.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ., який діє в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду, скільки вона є незаконною, необґрунтованою.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на даний час земельна ділянка площею 0,0725 га кадастровий номер НОМЕР_1 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_3 . Крім того зазначив, що згідно технічного звіту про виконання геодезичних робіт на земельній ділянці ОСОБА_3 в результаті виконання комплексу робіт по обстеженню земельної ділянки в АДРЕСА_1 було встановлено, що площа споруджуваної будівлі становить 0,0435 га, відстань від фактичної межі споруди, що будується до межі ділянки складає 0,53 м, перетини з земельною ділянкою позивача. Вказує, що позивачем не обґрунтовано як саме заборона проводити будь-які будівельні роботи може перешкодити, невиконанню чи утрудненню виконання судового рішення - знесенню самочинної будівлі ОСОБА_3 своїм коштом і власними силами. Зазначає, що накладення заборони вчиняти будь-які будівельні роботи, обмежує можливість розпоряджатися майном, яке знаходиться на ділянці, що належить відповідачу на праві власності. Окрім того, обрання такого заходу забезпечення може призвести до фінансових збитків для відповідача у зв'язку із простоєм будівельної техніки . Крім того не заслуговують на увагу доводи позивача, які також були покладені в основу ухвали суду щодо наявності кримінального провадження №42019221430000032, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2019 року за фактом підроблення офіційного документа та заволодіння шахрайським шляхом земельною ділянкою (Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань ) та цивільної справи №635/1280/19 за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи - Головне управління держгеокадастру у Харківській області, Департамент Державної архітектурно-буідівельної інспекції у Харківській області про визнання недійсним рішення, оскільки сама наявність таких справ не свідчать про протиправні дії ОСОБА_3 чи наявність в його діях складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
Представником ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив заборонити ОСОБА_3 , проводити будь - які будівельні роботи, окрім повного демонтажу самобуду, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви посилався на те, що на теперішній час будівельні роботи по самочинному будівництву на земельній ділянці, розташованій за вказаною адресою тривають. Особами, які проводять будівництво грубо порушуються державні будівельні, санітарні та пожежні норми, що може призвести в подальшому до тяжких наслідків у вигляді травмування позивача та сторонніх осіб, руйнування будинку. Будівництво будинку все в більшій мірі проводиться в сторону межі Позивача, та в подальшому, перейде межу земельних ділянок позивача та відповідача. Крім того, при будівництві будинку захоплено частину дороги, яка розташована по АДРЕСА_1. Зазначена дорога є комунальною власністю та належить Височанській сільській раді. Беручи до уваги те, що існують великі ризики того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та відповідно забезпечити поновлення порушеного права позивача ОСОБА_1 , представник позивача просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
З роз'яснення даного Пленумом Верховного Суду України в своїй постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимоги, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є самочинна будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Між тим, за змістом ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
В матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №158178918 від 01 березня 2019 року, з якого вбачається, що 26 лютого 2019 року державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Оленою Анатоліївною на підставі рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 08 лютого 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесені відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0725 га кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в цілому за ОСОБА_3 (номер запису про право власності 30524041, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45774541 від 01 березня 2019 року).
Земельна ділянка площею 0,1983 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2 ), яка межує із вищевказаною земельною ділянкою, належить на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 01 жовтня 1999 року позивачу ОСОБА_7 .
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову позивач вказує на те, що будівництво ведеться в безпосередній близькості до земельної ділянки, що йому належить з порушенням державних, будівельних, санітарних та протипожежних норм, що може призвести до травмування позивача та руйнування його будинку.
Колегія суддів вважає, що позивач та суд першої інстанції не навели прийнятного обґрунтування та не зазначили, яким чином невжиття заходів забезпечення у вигляді заборони проводити будь-які будівельні роботи утруднить або унеможливить виконання можливого рішення про знесення спірної будівлі.
Заборона проводити будь-які роботи на земельній ділянці, що належить позивачу, окрім демонтажу будівлі, на думку колегії суддів не є співмірною із заявленими позовними вимогами.
Висновки суду щодо того чи є спірна будівля самочинним будівництвом та чи порушені права позивача можливі лише за результатами вирішення справи по суті.
Вжиття заходів забезпечення в спосіб, який зазначає позивача не забезпечує виконання рішення суду, водночас обмежує права відповідача.
Так, за змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України забудовник не позбавлений можливості у порядку встановленому законодавством провести відповідну перебудову об'єкту для усунення порушень.
Отже, вживаючи заходи забезпечення позову, суд повинен забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення позову та не може перебирати на себе повноваження органів державно-будівельного контролю.
Так, за змістом положень «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 вказаний Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
З пункту 11, пп. 3 вказаного Порядку вбачається, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Оскільки підстав для застосування заходів забезпечення позову у спосіб, який просить позивач не встановлено, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції, з ухвалення постанови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 371, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_4 ,- задовольнити.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року - скасувати.
У задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 - відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.В. Маміна