13 серпня 2019 року м. Кропивницький
справа № 391/166/19
провадження № 22-ц/4809/1164/19
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Кіселика С.А., Мурашка С.І.,
за участю секретаря судового засідання Деменко О.І.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Компаніївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,
особа, яка не брала участі у справі, але оскаржила рішення - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області (суддя Мумига І.М.) від 10 травня 2019 року,
Короткий зміст вимог заявника
У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення: про встановлення факту батьківства, обґрунтовуючи тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Гарманівці Компаніївського району Кіровоградської області в сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не перебували в зареєстрованому шлюбі.
Запис про батька заявниці вчинено на підставі ст. 135 СК України - ОСОБА_4 .
Під час спільного проживання батько піклувався про неї та свою сім'ю. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті залишилося спадкове майно, а тому їй для прийняття спадщини необхідно встановити факт батьківства за рішенням суду.
Короткий зміст рішення суду
Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Суд встановив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та вніс зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 за № 9 від 03 жовтня 1981 року, вчиненого Гарманівською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд мотивував свої рішення тим, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією і останній за життя визнавав себе батьком заявниці. Факти батьківства суд встановив для прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
ОСОБА_2 не брала участі у справі, але оскаржила рішення суду в апеляційному порядку, просив скасувати його, а заяву залишити без розгляду.
Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємцем четвертої черги та вважає недоведеним факт батьківства.
Зазначила, що скільки на підставі рішення суду заявниця набула статусу спадкоємця першої черги, то фактично між ними існує спір про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 .
Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи
Заявниця ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує проти її доводів. Вказує, що ОСОБА_2 не надала доказів про те, що вона є спадкоємцем четвертої черги, а тому не є тією особою яка має право на оскарження рішення суду.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Захарченко І.В. підтримав доводи апеляційної скарги.
Заявниця ОСОБА_1 та особа яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 повідомлені належним чином про час, дату і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилаися, про причини неявки суд не повідомили.
Заінтересована особа - Компаніївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області повідомлена про розгляд справи належним чином, явку свого представника в судове засідання не забезпечила.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (особи, яка не брала участь у справі, але вважає свої права порушеними) підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Гарманівці Компаніївського району Кіровоградської області, є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що вона є спадкоємцем ОСОБА_4 четвертої черги спадкоємців за законом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї тощо.
Встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не закріплено окремо в законодавстві і може здійснюватися в силу ч. 2 ст. 315 ЦПК України, згідно з якою в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст.3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
Разом з тим, ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами те, що вона відповідно до положень ст.1264 ЦК України проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, не встановлено належність ОСОБА_2 до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 .
Згідно положень ст. 294 ЦПК України суд роз'яснив представнику ОСОБА_2 - адвокату Захарченку І.В. його право надати докази на підтвердження факту проживання скаржника зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Проте зазначеним представником не було заявлено клопотань про витребування таких доказів та вказано, що саме звернення особи із заявою про прийняття спадщини свідчить, що вона є спадкоємцем і, що в справі виник про спір про право.
Разом з тим, саме по собі звернення ОСОБА_2 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не свідчить про те, що вона є спадкоємцем четвертої черги.
Відтак, ОСОБА_2 не довела суду, що оскаржуваним рішенням вирішувалось питання про її права і обов'язки.
У зв'язку із чим колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не є належним суб'єктом оскарження рішення суду, оскільки не має права на його оскарження.
Як роз'яснено в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого ст. 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та ч. 3 ст. 297 ЦПК України постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Встановивши в ході апеляційного перегляду, що ОСОБА_2 не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки таким не вирішено питання про її права та обов'язки, колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. 367, ст. 368, ч.3 ст. 362, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 13 серпня 2019 року.
Суддя доповідач А.М. Головань
Судді Л.М. Дьомич
С.А. Кіселик