Провадження № 11-кп/803/2273/19 Справа № 194/705/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 серпня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря с/з - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 12018040400000177 від 28 березня 2018 року за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2019 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_8 , -
Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2019 року продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 строк тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком по 29 серпня 2019 року включно.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, стан здоров'я обвинуваченої не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а також те, що обвинувачена за місцем реєстрації не проживала, знаходячись на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення або переховуватись від суду, у зв'язку з чим суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, її слід утримувати під вартою, оскільки, ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України не відпали.
Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій, з урахуванням доповнення, просить ухвалу суду скасувати та застосувати до неї більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або особистого зобов'язання.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що на її утриманні знаходяться троє малолітніх дітей, по відношенню до яких вона не позбавлення батьківських прав, батьки, які потребують постійного нагляду. Вказує, що в силу ст. 89 КК України вона є раніше не судимою та стала на шлях виправлення. Має стійкі соціальні зв'язки та постійне місце проживання, доходи, у виді виплат на третю дитину та згідно лікарняних обстежень має гепатит “С”. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має позитивну характеристику.
Зазначає, що тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для тримання її під вартою.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, у зв'язку з чим, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності потерпілого, відповідно до вимог ст. 405 КПК.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченої та її захисника, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено колегією суддів у судовому засіданні та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження № 194/705/18, 02 липня 2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області, в порядку ст. 331 КПК України, було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 .
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченої під вартою.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , а також доводи обвинуваченої та її захисника щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, та належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Наявність тих обставин, що обвинувачена ОСОБА_6 має на утриманні трьох малолітніх дітей та батьків похилого віку, які потребують догляду, а також те, що остання має постійне місце проживання, хоча і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Колегія суддів вважає, що ці обставини в цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Разом з цим, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій ОСОБА_6 у разі визнання її винною, особу обвинуваченої, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, стан здоров'я обвинуваченої, та відповідно наявність передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останньої та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Всі викладені обвинуваченою ОСОБА_6 апеляційні доводи були об'єктом дослідження судом при продовженні їй строку дії запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2019 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: