Провадження № 11-кп/803/2187/19 Справа № 176/971/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 серпня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря с/з - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року про відмову у задоволенні спільного подання начальника Державної установи “Жовтоводська виправна колонія (№26)” та голови спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 ,
За участю сторін:
прокурора - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_6 в режимі відеоконференції, -
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року відмовлено у задоволенні спільного подання начальника Державної установи “Жовтоводська виправна колонія (№26)” та голови спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.10.2014 року ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на 8 років. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016 року ОСОБА_6 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 16.01.2014 року по 20.11.2014 року, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. З 06.12.2014 року по даний час засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання у Державній установі “Жовтоводська виправна колонія (№26)”. З 17.01.2014 року ОСОБА_6 утримувався в Дніпропетровській УВП №4, характеризувався негативно. Заохочень не мав та мав одне стягнення. До праці не залучався. З 06.12.2014 року відбуває покарання в Жовтоводській виправній колонії №26, за період відбування покарання в зазначеній установі характеризується позитивно. Має 7 заохочень у вигляді подяки - в січні, травні, серпні та грудні 2017 року, квітні, липні та грудні 2018 року. Мав 1 стягнення до набрання вироком законної сили. На виробництві установи не працевлаштований, виконує роботи з благоустрою колонії. Засуджений ОСОБА_6 під час відбування покарання мав позитивну поведінку, але під час утримання в Дніпропетровській УВП №4 характеризувався негативно. Протягом всього строку відбування покарання заохочення отримував не регулярно, на виробництві установи не працевлаштований. Враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, загальний строк призначеного покарання 8 років позбавлення волі, негативну характеристику під час перебування в місцях попереднього ув'язнення та значний невідбутий строк, суд першої інстанції дійшов висновку, що засуджений на даний час не довів повністю своє виправлення. Позитивна поведінка засудженого ОСОБА_6 з січня 2017 року в порівнянні з строком призначеного покарання у виді 8 років позбавлення волі свідчить про те, що він лише стає на шлях виправлення та потребує нагляду в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього положення ст. 81 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги засуджений зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги надану характеристику та відмовив в застосуванні до нього положень ст. 81 КК України, мотивуючи своє рішення тим, що під час його перебування в Дніпропетровській УВП №4 до нього було застосовано одне стягнення.
Вказує, що за час його перебування в Жовтоводській виправній колонії (№26) до нього жодного стягнення не застосовувалось. Встановлений режим утримання не порушує, приймає активну участь в благоустрої установи та працює в лазні установи, приймає участь в безоплатній праці з перебору овочів та з моменту його прибуття до установи знаходиться у відділенні господарського обслуговування. Приймає участь в турнірах з шахів, які проводить адміністрація, має сім заохочень і подяк за добросовісну та сумлінну працю.
Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, яка просила апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а ухвалу суду, - без змін, перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Таким чином, з вищенаведеної статті вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання та стан здоров'я засудженого, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Як вбачаться із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким” умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 жовтня 2014 року, яким останнього засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі. Кінцем строку відбування покарання є 12 березня 2021 року та станом на момент надходження подання до суду першої інстанції засуджений відбув більше 3/4 строку покарання.
Згідно характеристики, наявної в матеріалах провадження, ОСОБА_6 під час утримання в Дніпропетровській УВП № 4 характеризувався негативно, заохочень не мав та мав 1 стягнення, накладене до набрання вироком законної сили. З 06 грудня 2014 року відбуває покарання в Жовтоводській виправній колонії №26. За період відбування покарання характеризується позитивно, має 7 заохочень, стягнень не має. На виробництві установи на теперішній час не працевлаштований по незалежним від нього причинам, задіяний в господарській обслузі установи, виконує двогодинні роботи згідно ст. 118 КВК України, також залучається до робіт з благоустрою установи. До суспільно-корисної праці відноситься добре, не потребує додаткового нагляду з боку представників адміністрації. До представників адміністрації установи ввічливий, тактовний. В середовищі засуджених вживається легко, стосунки підтримує із засудженими, які характеризуються позитивно. Проявляє активну участь у суспільному житті відділення, прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок, шляхом відвідування бібліотеки та церкви при установі.
Окрім того, засуджений приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу “Підготовка до звільнення”. Провину в скоєному визнає, в заподіяному розкаюється, намагається своїм відношенням до праці та робіт з благоустрою установи спокутувати свою вину за вчинений злочин.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що засуджений прагне до виправлення своєї поведінки, на теперішній час не працевлаштований на виробництві установи по незалежним від нього причинам, задіяний в господарській обслузі установи, виконує двогодинні роботи згідно ст. 118 КВК України, а також залучається до робіт з благоустрою установи та до обов'язків ставився сумлінно, тому, на переконання колегії суддів, зазначеним обставинам у сукупності суд першої інстанції належної оцінки не дав, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання.
Колегія суддів вважає, що вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 довів своє виправлення ставленням до праці, при цьому також враховує й те, що засуджений вчинив злочин вперше та раніше не судимий.
В контексті вимог ст. 6 КВК України, сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженої особи, а й активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, що вбачається у поведінці засудженого.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що засуджений ОСОБА_6 під час відбування покарання довів своє виправлення, тому до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України. Також, враховуючи строк покарання, який вже останній відбув, колегія суддів вважає, що досягнуті цілі покарання, в тому числі кара засудженого та його виправлення.
З огляду на викладене, доводи засудженого ОСОБА_6 про наявність підстав для його умовно-дострокового звільнення, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року про відмову у задоволенні спільного подання начальника Державної установи “Жовтоводська виправна колонія (№26)” та голови спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою спільне подання начальника Державної установи “Жовтоводська виправна колонія (№26)” та голови спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 7 місяців і 7 днів.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: