Справа № 761/45097/18
Провадження № 2-а/761/127/2019
31 липня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Притули Н.Г.,
при секретарі: Смігунову В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу відділу Управління Патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Іщенко Дмитра Вікторовича про визнання дій протиправними, скасування постанови,-
22 листопада 2018 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
У вимогах позивач просить: визнати дії інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України Іщенко Д.В. з притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - протиправними; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія НК №602821 від 06.10.2018 року інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України Іщенко Д.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 06.10.2018 року відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Як зазначає позивач, він не порушував ПДР України. Крім того йому не надали можливість надати пояснення, не розглянули клопотання про розгляд справи в присутності адвоката, не роз'яснили права, не відібрали пояснення у водія вантажного автомобіля якого він вимушений був об'їхати.
Зміст постанови не відповідає обставинам справи, а також описує неіснуюче адміністративне правопорушення - в постанові не вказано місце скоєння адміністративного проступку. До постанови не додано жодного доказу на підтвердження порушень ПДР України.
Ухвалою суду від 10.12.2018 року справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Проте для з'ясування питання щодо строків звернення до суду з позовом ухвалою суду від 14.02.2019 року справа була призначена до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, звернувся із заявою в якій просив слухати справу в його відсутність та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.
Від відповідача 14.02.2019 року до суду надійшов відзив на позовні вимоги, проте з врахуванням тієї обставини, що копію позову було отримано відповідачем 18.01.2019 року та надано 15 днів для направлення відзиву на позовну заяву, в зазначений строк відзив не надійшов, відповідач не просив поновити строк, тому суд у відповідності до положень ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.10.2018 року інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенантом поліції Іщенко Д.В. прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення серія НК №602821 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, в якій зазначено, що ОСОБА_1 близько 23 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на 152 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ здійснив обїзд транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив п.16.6 «г» ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП згідно якого його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
ОСОБА_1 будь-яких пояснень в постанові не зазначив.
Отримувати копію постанови відмовився, як вбачається із записів на постанові. Листом від 08.10.2018 року постанова направлена за його місцем проживання.
Як вбачається з позовної заяви, позивач заперечує факт порушення ПДР України.
У відповідності до п.16.6 ПДР України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Пункт 16.6 ПДР України не має підпункту «г» (який зазначений в оспорюваній постанові).
Водночас згідно з п.14.6 ПДР України, обгін заборонено:
а) на перехресті;
б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними;
в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом;
г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
В позовній заяві позивач заперечував факт порушення ним ПДР України. В той же час відповідач суду не надав доказів на підтвердження порушень позивачем ПДР України.
Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.
Згідно положень ст.286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Також позивач просив визнати дії інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України Іщенко Д.В. з притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - протиправними.
Проте варто зауважити, що згідно з діючим законодавством відповідачу надано право складати протоколи про адміністративне правопорушення та відповідні постанови, а тому суд не вбачає законом передбачених підстава для задоволення позовних вимог в цій частині.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу відділу Управління Патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України лейтенанта поліції Іщенко Дмитра Вікторовича про визнання дій протиправними, скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову від 06 жовтня 2018 року серії НК №602821 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.
В частині позовних вимог про визнання дій інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України Іщенко Д.В. з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП протиправними - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г.Притула