печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15690/19-к
06 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві заяву слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду судового провадження № 757/15690/19-к за скаргою ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 , від 28 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42017000000004938, -
До провадження слідчого судді надійшла заява слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_3 від розгляду судового провадження № 757/15690/19-к за скаргою ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 , від 28 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42017000000004938, яка мотивована тим, що в провадження головуючого судді ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження № 12012110060000127 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, яке пов'язане із кримінальним провадженням, постанову у якому ОСОБА_4 просить скасувати. Тому, з метою недопущення сумнівів у неупередженості розгляду вказаного судового провадження просила її відвести.
Слідчий суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року у справі №5-15п12).
Слідчий суддя вважає, що заяву про самовідвід слід задовольнити, оскільки вбачає наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді, так як суддя ОСОБА_3 приймала участь у розгляді провадження, яке пов'язане з даним кримінальним провадженням. При цьому, суд при задоволенні заяви про самовідвід враховує положення ст. 6 Конвенції, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
За таких обставин подальший розгляд провадження за скаргою слідчим суддею ОСОБА_3 поставить під сумнів принцип неупередженого розгляду справи безстороннім і незалежним судом, що свідчить про наявність підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 82 КПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Відвести слідчого суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_3 від розгляду судового провадження № 757/15690/19-к за скаргою ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 , від 28 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42017000000004938.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1