печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19683/18-ц
19 липня 2019 року Печерський районний суд м.Києва
в складі головуючого судді Остапчук Т.В.
при секретарі Журавель Я.С.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кобзар Ю.Б .
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за депозитним вкладом
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що 09.12.2013 року між ним та ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070030930900 у відділенні ПАТ КБ «Приват Банк», яке знаходилося у м. Ялта, АР Крим.
Згідно умов договору депозитного вкладу процентна ставка нарахування коштів на депозитний рахунок складає 19 % річних. Відповідно до угоди від 09.12.2013 року процентна ставка збільшена на 2 %.
Зазначив, що Відповідач, починаючи з березня 2014 року неправомірно зупинив нарахування відсотків на депозитний вклад. 22.08.2014 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив перевести відсотки за користування його депозитним вкладом на рахунку в ПАТ «КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , відкритий ним 13.08.2014 року в м. Херсоні. Стверджував, що дана заява була отримана відповідачем, але безпідставно не задоволена.
15.12.2014 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив відновити нарахування відсотків за договором банківського вкладу. Стверджував, що дана заява була отримана відповідачем, але як і попередня, безпідставно не задоволена.
Вважав, що обставини, на які посилається Відповідач щодо відмовити в виплаті коштів не є причиною зупинення нарахування відсотків за договором банківського вкладу та блокування рахунків. Стороною договору № SAMDNWFD0070030930900 від 09.12.2013 року не є філія ПАТ КБ «Приват Банк», яка знаходилася у м. Ялта, АР Крим. Сторонами договору № SAMDNWFD0070030930900 від 09.12.2013 року є Позивач та ПАТ КБ «Приват Банк» в особі Голови правління ПАТ КБ «Приват Банк»
Виходячи з вищевказаного, вважав, очевидним факт порушення Відповідачем умов договору банківського вкладу та чинного законодавства, що порушує його права. В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги ненараховані відсотки за період з період: з 26.01.2016 р. по 14.11.2017 р., просив стягнути з Відповідача на користь Позивача
620 000, 00 грн. - сума вкладу;
235 073, 43 грн. - не нараховані відсотки за період: з 26.01.2016 р. по 14.11.2017 р.
(620 000, 00 грн. х 21 %/365 х 659 (дні прострочення) = 235 073, 43 грн.)
50, 28 грн. - не нараховані відсотки за період: з 15.11.2017 р. по 06.09.2018 р.;
15 083,84 грн. - 3 % річних за період з 15.11.2017 р. по 06.09.2018 р.;
34 596,00 грн. - інфляційні втрати за період з 15.11.2017 р. по 06.09.2018 р.,
Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав, позовні вимоги необґрунтованими, оскільки до матеріалів справи, не надано жодних документів про надання депозиту, відсутня законодавча база, яка б визначала юридичний статус та основи діяльності банківської системи України в АР Крим з врахуванням тих змін, які відбулись останнім часом в суспільстві. В звязку з відсутністю законодавчо визначених особливостей діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, устаноі і організацій в умовах, що існують на теперішній час на території АР Крим, Банком було призупинено обслуговування клієнтів та роботу відділень Кримського ГРУ ПАТ КБ «Приват Банк».
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого.
Судом встановлено, що 09.12.2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070030930900 у відділенні ПАТ КБ «Приват Банк», яке знаходилося у м. Ялта, АР Крим.
Згідно умов договору депозитного вкладу процентна ставка нарахування коштів на депозитний рахунок складає 19 % річних.
Випискою по картковому рахунку № НОМЕР_2 від 25.11.2015 року № НОМЕР_3 , підтверджується факт відкриття Позивачу депозитного рахунку № НОМЕР_4 та внесення на нього коштів у розмірі 620000, 00 грн.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, нарахування та сплата Відповідачем відсотків на рахунок Позивача є обов'язковою умовою укладеного договору, якої Відповідач не дотримується. Оскільки без нарахування у Позивача немає можливості користуватися цими грошовими коштами, то Відповідач порушує свої зобов'язання та права Позивача.
Згідно ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка.
Згідно ст. 1060 Цивільного кодексу України Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно ч. 5 ст. 1061 Цивільного кодексу України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Судом встановлено, що внесення грошових коштів на передбачений договором відповідний рахунок підтверджуються квитанціями .
Оригінали договорів банківського вкладу та оригінали квитанції , виписки по рахунку про внесення грошових коштів на передбачений договором рахунок судом оглядалися в судовому засіданні, матеріали справи містять їх засвідчені суддею копії, що відповідає вимогам ЦПК України.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що ПАТ КБ « Приватбанк» є неналежним відповідачем та що спірні депозитні кошти вносились у банківському відділенні на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою територією, що позбавляє відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» можливості перевірити вимоги позивача та виконати умови договору. Однак, судом вказані доводи банку не приймаються, оскільки договір банківського вкладу про розміщення грошових коштів на депозитному рахунку за програмою «Депозит VIP»був укладений з ПАТ КБ «Приватбанк», як юридичною особою, яка знаходиться у м. Дніпропетровськ.
Тобто, надання послуг з розміщення вкладу (депозиту) здійснює саме банк як юридична особа, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо структурній одиниці надано відповідні повноваження (згідно з положенням, статутом, довіреністю), то вона має право укладати договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця.
Таким чином, оскільки стороною укладеного з позивачкою вкладу є ПАТ КБ «ПриватБанк», то згідно чинного законодавства, яке регулює цей вид правовідносин, зобов'язання за договорам має виконувати саме ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа, а не його Кримська філія. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов'язків по укладених і дійсних договорів.
Відповідно до ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований по за її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила і діють на підставі затвердженого нею положення.
Згідно ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном.
Кримське відділення лише прийняло грошові кошти, проте діяло не у власних інтересах, а в інтересах ПАТ «КБ «Приватбанк», яке і має нести відповідальність за своєчасне виконання зобов'язань перед позивачкою.
Позивачем укладено договори до припинення діяльності філії «Кримськерегіональнеуправління» ПАТ «Приватбанк», протее відповідач не наддав будь - яких пояснень щодо неможливості надання доказів щодо внесення чи невнесення коштів позивачем нарахунки банку на період, який зазначений в виписках.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Безпідставними є також заперечення відповідача з посиланням на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог. Укладення договорів банківського вкладу та внесення коштів на рахунки банку за цими договорами підтверджується заявами на оформлення вкладів, у яких містяться необхідні умови таких договорів, як то визначено відсоткова ставка, зазначено строк договору та інші умови, Умовами і правилами надання банківських послуг та квитанціями про внесення коштів на рахунки, які відкриті за кожним вкладом та номери яких вказані у заявах і складають умови договору.
У рішенні у справі «Zolotas проти Греції (№ 2)» Європейський суд з прав людини вказав наступне: «Суд зазначає, що на підставі статті 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунка може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід'ємні для банківських операцій і пов'язаним з ними правом. Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави».
Доказів виплати банком депозитних коштів та нарахованих процентів вкладнику суду не надано
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Оскільки відповідачем не спростовано докази позивача про укладення ним з відповідачем договору банківського вкладу, внесення коштів на рахунки по вкладу, та не виконання відповідачем зобов'язань за цими договорами щодо повернення даних коштів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів в розмірі 620 000 грн., внесених позивачем за договором банківського вкладу є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення відсотків , суд приходить до слідую чого.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Закінчення строку дії договору банківського вкладу в разі невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні.
При цьому згідно із частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що
25.04.2017 р. Комітетом управління активами і пасивами ПАТ КБ "ПриватБанк" була змінена відсоткова ставка по депозитам фізичних осіб в національній та іноземній валюті, встановлено з 04.05.2017 р. процентна ставка по знов укладеним та пролонгованим вкладамфізичних осіб: - "До запитання " у розмірі 0.01%.
Отже по договору за період з 25.01.2016р. по 12.11.2017р. підлягають до нарахування проценти за процентною ставкою 19 %річних, 235 600 ,08 грн.
За період з 12.11.2017р. по 18.04.2018р за ставкою «на вимогу " у розмірі 25,85 грн.
Щодо вимог про стягнення 3% згідно ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договорів банківських вкладів, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» не було виконано грошове зобов'язання по виплаті сум вкладів після звернення з відповідною заявою вчервні 2017р., останній, в силу положень ст. 625 ЦК України, має право на стягнення трьох процентів річних від простроченої суми.
7898,63 грн. - 3 % річних за період з 15.11.2017 р. по 18.04.2018 р.;
33976 грн. - інфляційні втрати за період з 15.11.2017 р. по 18.04.2018 р.;
Щодо стягнення пені згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав
споживачів»:
З урахуванням позиції Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №759/13827/15-ц (касаційне провадження №61-5543св18) суд виходить з наступної формули - Ставка 0,01% (на вимогу ) річних , вартість послуги за один день становить 0,000027397% від суми вкладу. 3% вартсоті послуги за 154 дні ( з 15.11.2017р. по 18.04.2018р.) становить 0,78 грн. (0,000027397%х3%х620 000грн.х154дн.)
При таких обставинах підлягають стягненню за договоромт№ SAMDNWFD0070030930900 від 09.12.2013 року вклад 620 000грн. , 235 600 ,08 грн. - відсотки за період: з 26.01.2016 р. по 14.11.2017р., 25,85 грн. відсотки за період з 15.11.2017 р. по 18.04.2018 р., відповідно до ст. 625 ЦК України 7898,63 грн. - 3 % річних за період з 15.11.2017 р. по 18.04.2018 р.; 33976 грн. - інфляційні втрати за період з 15.11.2017 р. по 18.04.2018 р., пеня 0,78 грн. (суми без відрахувань).
Позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 8810 грн., не сплачений позивачем при подачі позову до суду.
Керуючись ст. 625,1048,1050,1070 ЦК України, 12,13,77,79, 81,263,264,27,354, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за депозитним вкладом задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (Код ЄДРПОУ - 14360570) на користь ОСОБА_3 за договором № SAMDNWFD0070030930900 від 09.12.2013 року вклад 620 000грн. , 235 600 ,08 грн. - відсотки за період: з 26.01.2016 р. по 14.11.2017р., 25,85 грн. відсотки за період з 15.11.2017 р. по 18.04.2018 р., відповідно до ст. 625 ЦК України 7898,63 грн. - 3 % річних за період з 15.11.2017 р. по 18.04.2018 р.; 33976 грн. - інфляційні втрати за період з 15.11.2017 р. по 18.04.2018 р., пеня 0,78 грн. (суми без відрахувань)
Стягнути з акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (Код ЄДРПОУ - 14360570) на користь держави судовий збір в розмірі 8810,00 грн.
В іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 2.08.2019 року.
Суддя Остапчук Т.В.