про повернення апеляційної скарги
14 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/7611/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шавеля Р. М.
суддів -Кузьмича С. М.
Довгої О. І.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.002638 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з повідомленнями про вручення поштових відправлень із штриховим ідентифікатором № 7900727252424 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 29 липня 2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України та на адресу Галицького відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян, які зазначені в апеляційній скарзі.
07 серпня 2019 року на виконання ухвали суду від 23 липня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обгрунтування заявленого клопотання покликається на те, що відповідно до статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 15 грудня 2017 року) Пенсійний фонд та його органи звільнені від сплати судового збору. Кошти на сплату судового збору на 2019 рік не були передбачені.
Оцінюючи в сукупності наведені заявником обставини, суд не вбачає підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Зокрема, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставами для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що Законом України № 2147а-19 від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України» до Закону України «Про судовий збір» внесені зміни, згідно яких вилучені положення щодо звільнення органів Пенсійного фонду від сплати судового збору.
Посилання пенсійного органу про те, що кошти на сплату судового збору на 2018 рік не були передбачні є безпідставними, оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана 24 травня 2019 року, рішення Львівського окружного адміністративного суду прийнято 18 червня 2019 року та оскаржене пенсійним органом в липні 2019 року.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, правові підстави для задоволення заявленого клопотання є відсутніми, оскільки достатніх і належних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги апеляційному суду не представлено
Таким чином, станом на 14 серпня 2019 року апелянтом не виконані усі вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.002638, - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. М. Шавель
судді С. М. Кузьмич
О. І. Довга