14 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/5664/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Бруновської Н.В., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 500/599/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії(рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Подлісною І.М. в м. Тернополі Тернопільської області 16.04.2019 року, згідно з протоколом судового засідання о 13:02 год., повний текст судового рішення складено 19.04.2019), -
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі також - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач) в якому просив суд:
-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 року відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі також - Постанова 103);
-зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії згідно із Постановою №103, починаючи з 01.01.2018.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 рокускасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що поновлена до виплати відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 пенсія позивача перерахунку не підлягає. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказане рішення набрало законної сили, а відтак, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України справа призначена та розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі також - Закон №2262-XII).
У зв'язку із виїздом до Федеративної Республіки Німеччина на постійне проживання ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 визнано дії ГУ ПФУ у Тернопільській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними та зобов'язано відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.08.2017.
Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, право на яке у нього виникло у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ та Постанови №103.
Проте, листом від 14.02.2019 №136/К-11відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, яка мотивована тим, що ГУ ПФУ у Тернопільській області з 30.12.2018 поновлено виплату позивачу пенсії на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018. Одночасно зауважили, що вищезазначеним рішенням суду зобов'язань щодо проведення інших дій (в тому складі проведення перерахунків пенсій) не ухвалювалось.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу є неправомірним, оскількипозивач (як громадянин України, який постійно проживає за кордоном) має право як на отримання пенсії, призначеної йому відповідно до Закону №2262-ХІІ, так і на її перерахунок відповідно до норм вказаного Закону. Жоден нормативно-правовий акт не містить будь-яких застережень чи заборон для перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців, які є громадянами України та постійно проживають за кордоном.Водночас, суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким державою гарантується гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, частиноючетвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до абзацу 13 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції від 24.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі також - Постанова № 103, в редакції станом на час виникнення права на перерахунок) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, із змінами, внесеними згідно з постановою № 103 від 21.02.2018) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм Головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Отже, враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо допущеної протиправної бездіяльності відповідача та наявності підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року.
Доводи апелянта, про те, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 не встановлено зобов'язання здійснення подальших перерахунків пенсії позивачу, а лише зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області поновити виплату пенсії позивачу за вислугу років з моменту зупинення її виплати з 01.08. 2017 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки проведення перерахунку пенсії на момент виникнення спірних правовідносин повинно бути проведено на підставі Закону № 2262-ХІІта жодним чином не стосується вищезгаданого рішення, яке винесено за наслідком розгляду інших спірних правовідносин, які регламентовано іншими нормативно-правовими актами, ніж по даній справі. У вищевказаному рішенні суду предметом оскарження було порушене право ОСОБА_1 на виплату пенсії.
Колегія суддів зазначає, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінет Міністріву України від 21 лютого 2018 року №103 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений Порядком № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям Постанови №103. Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подавали їх Головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.
Водночас, на момент звернення позивача до ГУ ПФУ в Тернопільській області (08.02.2019) та відмови останнього у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (14.02.2019) зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 законної сили не набрало, оскільки перебувало на розгляді суду апеляційної інстанції. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» були чинними.
Окрім цього, Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям на підставі Закону № 2262-XII, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій і прийнята на їх виконання.
Тому, зазначене рішення не призвело до відміни перерахунку пенсій у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку №45 від 13 лютого 2008 року в редакції Постанови Кабінету міністрів України №103 від 21.02.2018 року. Даним рішенням лише скасовано постанова в частині що встановлює відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам.
Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, а доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують.
Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог «якості» закону та юридичної визначеності. Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Михайлюк та Петров проти України» (заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі «Полторацький проти України» (від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні, свідчать про довільне і неправильне трактування ним норм пенсійного законодавства.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 500/599/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Н. В. Бруновська
С. М. Кузьмич