Справа № 240/402/19
Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
07 серпня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Франовської К.С. Мацького Є.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,
представника відповідача: Літвіна С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
в січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним п.20 рішення Міністерства оборони України від 31.08.2018 № 88 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок травми, поранення, контузії, захворювань, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності від 09.03.2016 внаслідок травми, поранення, контузії, захворювань, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності третьої групи; зобов'язання Міністерство оборони України подати у 30-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2019 року позов задоволено частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що протокол ВЛК, акт судово-медичного обстеження та довідка МСЕК не є належними документами, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), тому позивач не подав повного пакету документів, необхідного для призначення одноразової грошової допомоги.
Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу в період з 13.05.1986 по 18.05.1988, в тому числі з 21.08.1986 по 17.05.1988 у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , у складі якої брав участь у бойових діях на території демократичної республіки Афганістан (а.с.17,21-27,31).
Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №707 від 22.02.2016 встановлено, що мінно-вибухова травма, вогнепальне осколкове поранення тулуба (контузія 1986 р.), наслідком якого став рубець в проекції нижньо-грудного відділу хребта розміром 2,5х1,5см ОСОБА_1 , що підтверджується актом СМЕ № 488, та які в подальшому призвели до розвитку захворювання: "гіпертонічної хвороби 2 ст., 3.ст. IXC стенокардії напруги 2 ФК атеросклеротичного кардіосклерозу, СН 1 ст. ризик 4, остеохондрозу поперекового відділу хребта в стадії нестійкої ремісії" - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.20).
У зв'язку з наявністю поранень (контузії) та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби позивачу рішенням Житомирської МСЕК встановлена третя група інвалідності з 09.03.2016, що підтверджується довідкою серії 12 ААА № 514138 від 18.03.2016 (а.с.18).
04.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 із документами на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 3 групи інвалідності (а.с.32).
Протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України (далі - Комісія) від 03.06.2016 № 38 вказані документи повернуто обласному військовому комісаріату у зв'язку із відсутністю документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії) (а.с.28).
В подальшому, у зв'язку з наявністю поранень (контузії) та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби та при повторному огляді, рішенням Житомирської МСЕК ОСОБА_1 була призначена друга група інвалідності з 17.05.2018, що підтверджується довідкою серії 12 ААБ № 100803 від 23.05.2018 (а.с.19).
10.05.2018 та 07.06.2018 позивач повторно звернувся до військового комісара Попільнянського районного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 3-ої та 2-ої групи інвалідності відповідно, до яких додав необхідні документи: копії архівної довідки, довідки МСЕК, паспорта та ідентифікаційного номера, витягу з протоколу ЦВЛК, військового квитка, посвідчення інваліда війни, довідки про відкриття рахунку, довідки про проходження військової служби (а.с.33,34). Документи були направлені до Міністерства оборони України.
Протоколом засідання Комісії від 31.08.2018 № 88 у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю 3 та 2 групи відмовлено у зв'язку з відсутністю документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії), а також документів, передбачених п.21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 від 17.08.2008. Також зазначено, що висновок ЦВЛК від 22.02.2016 № 707 не є документом, що свідчить про обставини поранення (а.с.29).
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав повний пакет документів, передбачений пунктом 11 Порядку №975, для призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності 3 групи.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно з ч.1 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
З протоколу засідання Комісії від 31.08.2018 №88 встановлено, що підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю 3 та 2 групи зазначено відсутність документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії).
Оцінюючи правомірність вказаної відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.4 ст.16 Закону № 2011-ХІІ в редакції, чинній на момент встановлення позивачу 3 групи інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з ч.9 ст.16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог цієї статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
При цьому, Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Водночас, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18 та постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №808/1995/18 документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребовування.
Зокрема, у справі № 822/220/18, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №707 від 22.02.2016 (а.с.20) вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі пораненням у 1986 році.
При цьому вказаний протокол не містить відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу від 22.02.2016 №707, не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
Зважаючи на той факт, що Порядок №975 покладає обов'язок щодо подання документів на особу, що звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності 3 та 2 групи.
При цьому заявник має право повторно звернутися до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та додати повний пакет документів, передбачений пунктом 11 Порядку №975.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 серпня 2019 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Франовська К.С. Мацький Є.М.