Справа № 320/1108/19
про залишення апеляційної скарги без руху
14 серпня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач оскаржує рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року.
Апеляційна скарга, подана відповідачем, зареєстрована судом першої інстанції 31 липня 2019 року за вх. № 2199/19.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
В тексті апеляційної скарги викладено клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянт вказує, що пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлений тим, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року було отримано ним 01.07.2019 року, що підтверджується копією супровідного листа зі штампом вхідної кореспонденції.
Перевіривши клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Відповідно до ч. 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апелянт зазначає, що отримав копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року 24.01.2019 року. На підтвердження відповідач надає копію супровідного листа зі штампом вхідної кореспонденції.
Однак, колегія суддів зазначає, що дата реєстрації вхідної кореспонденції не є датою її отримання. Відтак, відповідачем не надано належних доказів щодо дати отримання оскаржуваного рішення (копії конверту, в якому надійшла копія оскаржуваного рішення або номеру поштового відправлення).
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року.
Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року становить 1 152 грн. 60 коп. (768,40*150%).
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності;
оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 1 152 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО): 899998 , рахунок отримувача: 34312206081055 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, суд
У клопотанні Державної фіскальної служби України про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року - залишити без руху.
Встановити Державній фіскальній службі України 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова