Справа № 826/3519/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
08 серпня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.,
за участю секретаря: Чуб Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту 14.06.2019) у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
АТ «ВТБ Банк» звернулося з позовом до суду з позовом, в якому просить суд
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо неподання відповідному органові державної казначейської служби висновку щодо повернення ПАТ «ВТБ БАНК» надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 25 565 930,00 грн згідно заяви ПАТ «ВТБ БАНК» № 9951/1-2 від 15.12.2017;
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати та подати відповідному органові державної казначейської служби України Висновок щодо повернення ПАТ «ВТБ БАНК» надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 25 565 930,00 грн. згідно заяви ПАТ «ВТБ БАНК» №9951/1-2 від 15.12.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі зазначається, що право платника податків на звернення до контролюючого органу за повернення надміру сплаченого податку та отримання відповідних сум існує протягом всього 1095-денного строку, та жодним чином не обмежується; нормами податкового законодавства передбачено, що податковий орган у випадку отримання заяви платника податку про повернення наявних сум переплат може діяти тільки двома шляхами: підготувати та передати до органу казначейства висновок про повернення надміру сплачених сум зобов'язань, надіслати платнику обґрунтовану відмову. Проте, Офіс не вчинив ні першої, ні другої події.
08.08.2019 у судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За матеріалами справи 25.04.2016 ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до начальнику Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу обслуговування великих платників (ОВПП ДФС - правонаступник) із заявою № 5479/1-2 (вх. відповідача 26.04.2016) щодо зарахування коштів в рахунок погашених майбутніх грошових зобов'язань з проханням на підставі статті 43 Податкового кодексу України про повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25 565 930,00 грн, спрямувавши вказану суму на погашення грошових зобов'язань позивачу з податку на доходи фізичних осіб шляхом перенесення вказаних грошових коштів з одного на інший рахунок.
Вдруге із заявою позивач звернувся до начальника Офісу великих платників податків ДФС 06.07.2016 вих. №8362/1-2.
Втретє із заявою позивач звернувся до начальника Офісу великих платників податків ДФС 16.12.2016 за № 13842/1-2, у відповідь на яку відповідачем листом № 10604/10/28-10-43-02-21 від 07.12.2016 повідомлено позивачу, що: «Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням доходної частини бюджету на напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, пропонуємо вам розглянути питання щодо можливості залишити наявну переплату з податку на прибуток підприємств в рахунок погашення додаткових зобов'язань з податку на прибуток за результатами майбутніх періодів».
Тотожні заяви подано позивачем 27.02.2017 року (№ 1754/1-2), 03.07.2017 року (№ 5804/1-2), на які відповідачем надавалися відповіді 09.03.2017 (13605/10/28-10-4302-21) та 04.08.2017 (№ 41598/10/28-10-43-02-21) відповідно, тотожні за змістом відповіді № 10604/10/28-10-43-02-21 від 07.12.2016 наданої на заяву позивача № 13842/1-2 від 16.12.2016.
15.12.2017 позивачем вшосте подано заяву до відповідача № 9951/1-2 із тотожним змістом про повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25 565 930,00 грн.
18.01.2018 відповідачем листом № 2363/10/28-10-43-02-21 надано відповідь на вищезазначену заяву, в якій повідомлено позивачу, що : «Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням доходної частини бюджету на напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, пропонуємо вам розглянути питання щодо можливості залишити наявну переплату з податку на прибуток підприємств в рахунок погашення додаткових зобов'язань з податку на прибуток за результатами майбутніх періодів».
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не підготовки висновку та подання його до органів казначейства на виконання заяви позивача про повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25 565 930,00 грн., позивач звернувся до суду 28.02.2018 року.
Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення із цим позовом до суду, оскільки вперше позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання - 25.04.2016, та враховуючи встановлений податковим законодавством двадцятиденний строк на розгляд заяви, підготовку та подання висновку до органів казначейської служби щодо повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання, який сплив 15.05.2016.
Згідно з п. 4 частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом - визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
За змістом частини першої ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, за правилами частини третьої цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Вирішуючи питання, що пов'язане із обчисленням строку звернення до адміністративного суду із вимогами, які є предметом розгляду цієї справи, колегія суддів виходить з наступного.
Умови та порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, визначені статтею 43 ПК України.
Зокрема, згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 КАС України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів.
Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.
Пунктом 102.5 ст. 102 ПК України передбачено заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Аналогічні норми закріплені у п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015.
Зі змісту наведених нормативних приписів вбачається, що за платником податків зберігається право на подання заяви про повернення сум помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов'язання протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. При цьому законодавцем не наведено застережень щодо неможливості повторного звернення платником податків у межах даного строку із заявою про повернення коштів або забезпечення судового захисту своїх прав протягом останнього.
Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, протягом встановленого п. 43.3 ст. 43 ПК України строку платник податків може реалізувати своє право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання шляхом подання відповідної заяви, а у випадку необхідності, скористатися протягом цього ж строку засобами судового захисту.
Отже, визначений законодавцем строк в 1095 днів свідчить про те, що ПК України надано можливість захистити своє право на повернення ПАТ «ВТБ банк» надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 25 565 930,00 грн згідно з заявою позивача за № 9951/1-2 від 15.12.2017.
При цьому, варто зазначити, що позивач у межах даного спору не оскаржує жодне рішення суб'єкта владних повноважень, адже предметом позову визначено протиправність бездіяльності відповідача та зобов'язання останнього вчинити дії.
Відтак, суд першої інстанції не врахував, що спеціальна норма щодо строків звернення до суду із вказаним позовом випливає зі змісту п. 43.3 ст. 43 ПК України, наслідком чого є скасування оскаржуваної ухвали.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 - скасувати, справу № 826/3519/18 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 13.08.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:Л.В. Бєлова
І.О. Лічевецький