Справа № 826/10153/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
06 серпня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупка Романа Олександровича щодо здійснення заходу архітектурно-будівельного контролю у порядку позапланової та планової перевірки на об'єкті (придорожній комплекс обслуговування автомобілів (АЗК) по вул. Миру, 2-б , в с. Іванівка Богуславського р- ну Київської обл ; визнати протиправним та скасувати припис № С-0606/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.06.2018 року та постанову № З-1406/1-10/10-13/1406/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2018 року, якою на ТОВ «Авантаж 7» накладено штраф у сумі 1 585 800 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що дії по проведенню перевірки, оскаржувані припис та постанова є протиправними.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно із договором оренди майна № 2 від 01 вересня 2017 року, ТОВ «Пантера ЛТД» передало ТОВ «Авантаж 7», майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Богуславський р-н, с. Іванівка, вул. Миру, 2-Б.
На підставі звернення Громадської організації «Стоп свавіллю» № 335 від 11.04.2018 та наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.05.2018 № 96П видане направлення від 02.05.2018 № 335.18/02 для проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: вул. Миру, 2-б, с. Іванівна, Богуславський р-н , Київська обл . Згідно вказаного направлення, строк проведення перевірки - з 16.05.2018 по 30.05.2018.
У зв'язку із необхідністю додаткового часу для здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, видане направлення № 335.18/02/П від 05.06.2018, згідно якого встановлений новий строк позапланової перевірки - з 05.06.2018 по 06.06.2018.
За результатами проведеної перевірки складено оформлено акт Т-0606/1, у якому за позивачем зафіксовані порушення вимог містобудівного законодавства. Також було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2018 № З-Л-З-0606/1, винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0606/1 від 06.06.2018, із вимогою зупинити експлуатацію реконструйованого та не введеного в експлуатацію придорожнього комплексу обслуговування автомобілів. Постановою № З-1406/1-10/10-13/1406/08/01 від 17.06.2018 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача накладено штраф у розмірі 1 585 800 грн.
Не погодившись із діями щодо проведення перевірки, приписом та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про необґрунтованість позову, підтвердження доводів позивача документами, які не стосуються предмету спору, відсутність належних, допустимих і достатніх доказів правомірності використання позивачем на об'єкті газового обладнання.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з наступного.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Так, відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: <…> 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності <…>.
Як зазначалося, на підставі звернення Громадської організації «Стоп свавіллю» № 335 від 11.04.2018 наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.05.2018 № 96П призначено проведення позапланової перевірки на спірному об'єкті.
Згідно частин другої, третьої статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються <…> дата початку та дата закінчення заходу <…>.
Згідно направлення на перевірку від 02.05.2018 № 335.18/02, захід здійснювався у період з 16.05.2018 по 30.05.2018. Водночас, відомості про складення перевіряючими по закінченню вказаного заходу будь-яких документів відсутні.
Відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок) строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
З оглядну на зазначені положення, колегія суддів наголошує, що строк позапланового заходу, що здійснювався на підставі наказу від 02.05.2018 № 96П, складав 11 робочих днів, що є порушенням наведених вище вимог. Крім того, такий строк заходу міг бути продовжений до 01.06.2018 включно, тобто ще на два робочі дні, виключно на підставі письмового рішення керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Проте, будь-яких письмових рішень директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про продовження строку перевірки матеріали справи не містять, а відомостей про його прийняття відповідачем наведено не було. Не зважаючи на відсутність такого рішення, було видано направлення № 335.18/02/П від 05.06.2018, у якому визначений строк перевірки з 05.06.2018 по 06.06.2018.
Окрім того, колегія суддів наголошує, що положеннями абзацу 10 пункту 7 Порядку визначено можливість виключно продовження строку перевірки, що припускає перенесення останнього дня основного строку перевірки на два робочі дні вперед. Водночас, у даному випадку, відповідачем у направленні № 335.18/02/П від 05.06.2018 було фактично встановлено новий строк перевірки через п'ять днів після закінчення основного строку, що не передбачено чинним законодавством.
Таким чином, оскільки відповідачем порушені визначені Порядком строки проведення позапланової перевірки, то складені за її результатами документи (акт, припис, протокол), у яких зафіксовані певні обставини, не можуть бути визнані судом такими, що одержані з дотриманням порядку, встановленого законом, а отже не приймається судом як допустимий доказ фактів порушення позивачем законодавства у галузі містобудування.
Відповідно до частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає припис № С-0606/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.06.2018 протиправним як такий, що прийнятий з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно з вимогами частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Отже, для цілей застосування наслідків порушення суб'єктом господарювання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, ці факти мають бути зафіксовані у акті, що складений за результатами здійснених у встановленому законом порядку планових або позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Беручи до уваги положення частини другої статті 77 КАС, не можуть бути прийняті як допустимі докази порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, документи, зокрема акт, припис та протокол, які покладені в основу оскаржуваної постанови, як такі, що складені з порушенням порядку, встановленого законом, про що зазначалося вище.
З огляду на це, не може бути визнана правомірною постанова № З-1406/1-10/10-13/1406/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2018, оскільки вона ґрунтується на фактах які зафіксовані у документах, одержаних з порушенням порядку, встановленого законом. З цих же підстав колегія суддів відхиляє мотиви суду першої інстанції та доводи учасників справи, що стосуються суті виявлених порушень, оскільки такі не зафіксовані (не виявлені, не задокументовані відповідачем) у встановленому законом порядку.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про протиправність та наявність правових підстав для скасування припису № С-0606/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.06.2018 та постанови № 3-1406/1-10/10-13/1406/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2018.
Водночас, щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупка Романа Олександровича щодо здійснення заходу архітектурно-будівельного контролю, то колегія суддів звертає увагу на те, що вказані дії здійснювалися інспектором на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.05.2018 № 96П, який не є предметом даного спору. Окрім того, для цілей ефективного способу захисту прав позивача, колегія суддів вважає, що скасування спірного припису та постанови у повній мірі поновлює порушені права позивача, а визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, у даному випадку, не є цілком ефективним способом захисту. Тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову у цій частині.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції викладені в рішенні, прийнятому за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.
Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 року скасувати та ухвалити постанову якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис № С-0606/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.06.2018 року, яким зупинено експлуатацію придорожнього комплексу обслуговування по вул. Миру , 2-6 , в с. Іванівка Богуславського р - ну Київської обл. з 06.06.2018, складений Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупком Романом Олександровичем.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 3-1406/1-10/10-13/1406/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2018 року, якою Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупком Романом Олександровичем на товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» (код ЄДРПОУ 33831847) накладено штраф у сумі 1 585 800 грн. за вчинення правопорушення передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 12.08.2019 року.