Справа № 620/351/19
13 серпня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протизаконними дій та стягнення компенсації,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протизаконними дії відповідача щодо відмови виконати приписи статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» про нарахування і виплати йому компенсації за несвоєчасне виконання рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 5.10.2017 залишеного без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 21.12.2017 і ухвалою Верховного Суду від 8 травня 2018 року і виконавчого листа №751/4274/17 від 17.01.2018;
- визнати протизаконними дії відповідача щодо відмови врахувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року із доповненнями в частині мотивів задоволення позову постановою Верховного Суду від 8 травня 2018 року справи №825/370/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії;
- визнати, що відмова відповідача врахувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 і доповненнями в частині мотивів задоволення позову постановою Верховного Суду від 8 травня 2018 року справи №825/370/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод;
- визнати, що відмова відповідача виконати приписи статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» прийнятого за насідками пілотного рішення Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року становить порушення права на мирне володіння майном передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції з прав людини та основоположних свобод;
- визнати, що відмова відповідача виконати приписи статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» прийнятого за наслідками пілотного рішення Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, а також відмова врахувати обставини пілотного рішення «Бурмич та інші проти України» від 12 жовтня 2017 року становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму у розмірі 495 (чотириста дев'яносто п'ять) гривень 75 коп., на підставі статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 30 000 грн. на виконання рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05.10.2017 по справі №751/4274/17 за період з 06.05.2018 по 21.11.2018 включно шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку;
- встановити судовий контроль виконання рішення суду та зобов'язати Державну казначейську службу України подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця після набрання постановою законної сили.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року - скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протизаконними дій та стягнення компенсації задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Державної казначейської служби України щодо відмови виконати приписи статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» про нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне виконання рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 жовтеня 2017 року залишеного без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 грудня 2017 року та ухвалою Верховного Суду від 8 травня 2018 року, і виконавчого листа № 751/4274/17 від 17 січня 2018 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , компенсацію на підставі статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 жовтня 2017 року по справі №751/4274/17.
У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить винести додаткову постанову в якій визначити: стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму у розмірі 495 (чотириста дев'яносто п'ять) гривень 75 коп., на підставі статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 30 000 грн. на виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.10.2017 по справі №751/4274/17.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового судового рішення та її доводи, дійшла висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Колегія суддів зазначає, що перелік підстав для ухвалення судом додаткового судового рішення є вичерпним.
Як вбачається зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі 620/351/19 судом вирішено адміністративний спір щодо усіх заявлених позивачем позовних вимог та позов задоволено частково. У самому судовому рішенні визначено спосіб виконання постанови суду, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , компенсації на підставі статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 жовтня 2017 року по справі №751/4274/17.
Таким чином, на підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що підстави для прийняття додаткового судового рішення у даній справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 243, 252, 292, 311, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя:
Судді: