Справа № 640/20205/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
08 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дікергофф Транспорт Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дікергофф Транспорт Україна» (надалі за текстом - «ТОВ «ДТУ» ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 1234261514 від 14.09.2018 р., яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 933 197 грн. 25 коп.; податкового повідомлення-рішення № 1233261514 від 14.09.2018 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 26 638 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.06.2018 р. по 09.08.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ДТУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р.,
Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р.
Результати перевірки оформлено актом № 564/26-15-14-01-04/34387514 від 23.08.2018р.
Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 134, 138, 192, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), внаслідок чого: занижено податок на прибуток за 2017 р. на суму 21 310 грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2018 р. на 4 933 197 грн.; занижено податок на додану вартість на 20 254 грн.
Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.
У ТОВ «ДТУ» обліковувався автомобіль MB AXOR 1835LS балансовою вартістю 655 560 грн. 59 коп., який 10.09.2016 р. потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.
У 2017 р. позивач відніс до складу поточних витрат вартість ремонтних робіт у загальній сумі 702 308 грн.
Разом з тим, позивачем не надано опис пошкоджень транспортного засобу та деталізацію пошкоджених деталей.
Із наведеного відповідач дійшов висновку, що фактично ТОВ «ДТУ» здійснило капітальний ремонт транспортного засобу, у зв'язку з чим мало визначити його нову балансову вартість, а у період з грудня 2016 р. по березень 2018 р. зупинити нарахування амортизаційних відрахувань.
Крім того, при плановій перевірці 2014 р. була підтверджена балансова вартість основних засобів позивача станом на 31.12.2014 р., що відповідала вимогам ПК України.
Разом з тим, відповідно до поданих декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 2015 р. по І квартал 2018 р. позивачем розраховано амортизацію відповідно до національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», яка є меншою від амортизації, розрахованої на підставі статті 138 ПК України, що призвело до завищення податкових різниць, які зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів на загальну суму 4 223 484 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято: податкове повідомлення-рішення № 1234261514 від 14.09.2018 р., яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 933 197 грн. 25 коп.; податкового повідомлення-рішення № 1233261514 від 14.09.2018 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 26 638 грн., у тому числі 21 310 грн. за основним платежем та 5 328 грн. за штрафними санкціями.
Відповідно до пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Згідно пункту 138.1 статті 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Пунктом 138.2 названої статті ПК України визначено, що Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Під пунктом 15.4 пункту 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, до складу загальновиробничих витрат віднесено витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Таким чином, позивач правомірно відніс до складу витрат витрати понесені на ремонт автомобіля MB AXOR 1835LS.
Твердження відповідача про те, що ТОВ «ДТУ» фактично здійснило капітальний ремонт транспортного засобу не підтверджено ані прямим, ані не прямим чином.
До 01.01.2015 р. пунктом 146.21 статті 146 ПК України передбачалось, що платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації. Збільшення вартості об'єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року.
Підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
За змістом пункту 144.1 статті 144 ПК України, у редакції що була чинною до 01.01.2015 р., амортизації підлягає, зокрема, сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу.
01 січня 2015 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII
Відповідно до підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПКУ країни розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 - 146 та 148 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.
Таким чином, наведений пункт підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначає лише початкову балансову вартість активів.
При цьому, подальша амортизація здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Водночас, пункт 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27 квітня 2000 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509, визначає, що вартість, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки висновки контролюючого органу не відповідають змісту ст. 138 ПК України та основними засадам податкового законодавства.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 13 серпня 2019 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Г.В.Земляна
суддя В.П.Мельничук