Справа № 855/359/19
13 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Сорочка Є.О.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання позачергових виборів народних депутатів України такими, що не відповідають вільному волевиявленню, скасування офіційних результатів,
12.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії, у якому просить:
- визнати позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019, такими що не відповідають вільному волевиявленню українського народу;
- скасувати офіційні результати позачергових виборів народних депутатів України 21.07.2019, встановлені протоколами Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному виборчому окрузі в межах відповідних одномандатних виборчих округів, у тому числі з поміткою «Уточнений», та протоколу у загальнодержавному виборчому окрузі в межах закордонного виборчого округу з виборів народних депутатів України на позачергових виборах 21.07.2019.
Розглянувши заявлені позивачем вимоги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення позовної заяви в частині без розгляду, з огляду на таке.
Порядок розгляду даної категорії справ регулюється нормами Глави 11 § 2 Кодексу адміністративного судочинства України - «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ».
Приписами ч. 3 ст. 273 КАС України, передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Водночас, у поданому до суду адміністративному позові позивач, зокрема, просить визнати позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019, такими що не відповідають вільному волевиявленню українського народу, тобто, позивач фактично оскаржує дії/бездіяльність, які, на його переконання, допущенні Центральною виборчою комісією, що призвели до порушень при організації, проведенні та процедурі встановлення результатів виборів.
У свою чергу, ч. 6 цієї статті визначено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.
Так, ч. 5 ст. 270 КАС України, містить імперативну норму, відповідно до якої, днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Загалом, прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1992 у справі «Хаджіанастасіу проти Греції», пункти 32-37).
Принагідно зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У п. 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Як уже зазначалось раніше, ч. 6 ст. 273 КАС України, передбачено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Згідно з протоколом Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від 03.08.2019 оголошено остаточні результати виборів. Крім того, станом на 05 серпня 2019 року, Центральна виборча комісія визнала обраними 423 народних депутатів України, зокрема: 225 - в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, 198 - в одномандатних виборчих округах.
Таким чином, норми КАС України встановлюють особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях справ, до яких, належить і дана адміністративна справа, а отже, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 273 КАС України та ч. 5 ст. 270 КАС України, останнім днем подачі адміністративного позову в межах даної частини позовних вимог мало б бути 10 серпня 2019 року.
Проте, адміністративний позов подано ОСОБА_1 лише 12.08.2019, тобто з пропуском п'ятиденного строку, передбаченого ч. 6 ст. 273 КАС України.
Крім того, приписи ч. 5 ст. 270 КАС України, застерігають, що строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовна в частині позовних вимог про визнання позачергових виборів народних депутатів України 21.07.2019, такими що не відповідають вільному волевиявленню українського народу, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 243, 248, 270, 271, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії в частині позовних вимог про визнання позачергових виборів народних депутатів України 21.07.2019, такими що не відповідають вільному волевиявленню українського народу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана до Верховного Суду через Шостий апеляційний адміністративний суд у дводенний строк з дня проголошення рішення.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Ганечко Олена Миколаївна
Судді: Сорочко Євген Олександрович
Кузьменко Володимир Володимирович