Справа № 640/1970/19 Суддя першої інстанції: Каракашьян С.К.
13 серпня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бєлової Л.В. та Костюк Л.О.,
при секретарі - Кузик О.С.,
за участю:
представника позивача: - Риженка О.С.,
представника відповідача: - Левенець В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теспро» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теспро» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення №041-1264 та постанови №114,
04 лютого 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теспро» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення №041-1264 та постанови №114.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теспро» залишено без розгляду.
Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якому просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
06 серпня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 29129 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого відповідач вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим наголошуючи при цьому, що позивач у судові засідання, призначені на 29.03.2019 р., 13.05.2019 р. та 10.06.2019 року не з'явився, участі повноважного представника не забезпечив, заяв, клопотань до суду не подавав, у зв'язку з чим судом вірно залишено позов без розгляду, відповідачем наголошено, що ані в позові ані в будь-яких інших документах позивачем не вказано законного представника, наданий договір про правничу допомогу діяв виключно до 01.05.2019 року, а тому посилання на даний договір є необґрунтованим.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у судові засідання, призначені на 29.03.2019 року, 13.05.2019 року та 10.06.2019 року не з'явився, був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, на залишенні позову без розгляду наполягав відповідач.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 22 березня 2019 року о 10:00 (в подальшому розгляд справи відкладено на 29.03.2019 року у зв'язку із перебуванням судді в Національній школі суддів).
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, ТОВ «Теспро» повістки про дату час та місце судового засідання було отримано 27.03.2019 року, 05.04.2019 року, 20.05.2019 року, тобто позивач, в розумінні норм КАС був завчасно та належним чином повідомлений про час дату та місце розгляду справи (а.с.46, 56, 102).
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивачем наголошується, що останнім, для реалізації свого права на професійну допомогу було підписано договір з ОСОБА_1 № 01/02/19-ЮПТ (в подальшому було підписано Акт про надання послуг до вищевказаного договору та сплачено позивачем кошти в сумі 7500 грн.), у зв'язку з викладеним позивач вважав, що адвокат ОСОБА_1 є його представником та, власне, здійснює представництво інтересів позивача в суді.
Проте колегія суддів вважає такі доводи, необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч.1 ст.16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з ч.2 ст.16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 59 КАС України передбачає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Варто наголосити, що в адміністративному позові ТОВ «Теспро» про визнання протиправними та скасування постанови про накладання штрафних санкцій від 22.11.2018 року № 114 та рішення про вжиття обмежувальних корегувальних заходів від 22.10.2018 року № 041 -1264 - жодних представників ТОВ «ТЕСПРО» не зазначено взагалі, будь-якого договору про надання юридичних послуг не долучено.
Апелянт до своєї апеляційної скарги долучає як доказ договір про надання юридичних послуг від 01.02.2019 року № 01/02/19-ЮПТ та акт про надання послуг від 29.03.2019 року.
Разом з тим, відповідно до п. 1.1. Договору про надання юридичних послуг від 01.02.2019 року № 01/02/19-ЮПТ, укладеного між ТОВ «ТЕСПРО» та ФОП ОСОБА_1 , виконавець зобов'язується за завданням замовника надати юридичні послуги (правові, консультативні та представницькі) послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Проте, у Договорі від 01.02.2019 року № 01/02/19-ЮПТ не зазначено про повноваження ФОП ОСОБА_1 бути представником апелянта в Окружному адміністративному суді міста Києва у справі № 640/1970/19, у тому числі повноваження адвоката як представника, що підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Крім того, відповідно до пункту 6.1. Договору про надання юридичних послуг від 01.02.2019 року № 01/02/19-ЮПТ, Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.05.2019 року, в той час як позивач не зв'явився в в жодне судове засідання: 29.03.2019 р., 13.05.2019 р., 10.06.2019 року.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Окружним адміністративним судом міста Києва в оскаржуваній ухвалі зазначено, що повторна неявка представника позивача в судові засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття та не подання заяви про проведення судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи.
Представник відповідача на розгляді справи без позивача не наполягав та просив суд позов залишити без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теспро» - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теспро» - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Л.В.Бєлова
Л.О.Костюк
Повний текст виготовлено 13 серпня 2019 року.