Справа № 2540/3173/18 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.
13 серпня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії починаючи з 21.08.2017, виходячи з 56% його грошового забезпечення з урахуванням додатково до складу грошового забезпечення з якого обрахована пенсія грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, разових премій, та винагороди за безпосередню участь в АТО, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2018 № 687.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 21.08.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2018 № 687 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 56% від відповідних сум грошового забезпечення. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясував обставини справи.
25 липня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу пенсійного органу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Суд апеляційної інстанції не переглядає рішення в частині відмови у задоволенні адміністративного позову, оскільки в цій частині воно не оскаржується.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
21.08.2018 позивач звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області з заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії починаючи з 21.08.2017, виходячи з 56% грошового забезпечення з якого сплачені єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, разових премій та винагороди за безпосередню участь в АТО згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2018 №687 (а.с.12-13).
Відповідач листом від 04.09.2018 № 3959/03/Р-12 повідомив позивача, що згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 за відповідною посадою, за нормами чинними на 01.03.2018 в розмірі 65% грошового забезпечення, а саме враховано посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років. Також вказує, що відсутні законні підстави для включення до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, разових премій та винагороди за безпосередню участь в АТО (а.с.14-16).
Факт отримання позивачем у військовій частині додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, щомісячної додаткової грошової винагороди (п.13) за період з квітня 2015 року по вересень 2016 підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (а.с.21).
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Задовольняючи адміністративний позов в частині, суд першої інстанції дійшов до висновку, що отримувана згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2018 № 687 щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч. 2, 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, ч. 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що отримувана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.
Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу з 21.08.2017 на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2018 № 687 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 56% від відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в цій частині підлягають задоволенню.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС.
Головуючий суддя:
Судді: