Справа № 810/5999/15 Головуючий у 1 інстанції: Волков А.С.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
07 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Ісаєнко Ю.А. Собківа Я.М. Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку № 5919/П-1-980 від 09.07.2015 року;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєву А.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку № 5919/П-1-980 від 09.07.2015 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт стверджує, що має право на включення його до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки ним було укладено із банком договір банківського рахунку та внесено готівкові кошти в касу банку. Також апелянт підкреслює, що перерахування коштів було здійснено до дати запровадження тимчасової адміністрації.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року зупинено апеляційне провадження у справі № 810/5999/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб, до моменту вирішення Вищим адміністративним судом України справи №826/9693/13-а (головуючий суддя - Мамчур Я.С.).
Дана справа разом з апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2016 року надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду, відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України, як визначеного ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований, згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах".
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року справу 810/5999/15 було прийнято до провадження. (суддя - Вівдиченко Т.Р.).
05 червня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року апеляційне провадження у справі поновлено.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" є юридичною особою, що зареєстрована 22 березня 2010 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 1 339 102 0000 006509).
Постановою Правління Національного банку України від 09 липня 2015 року № 452/БТ Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 липня 2015 року № 130 з 10 липня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Радикал Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк".
В силу положень статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, з 10 липня 2015 року призупинені всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту), повноваження усіх органів управління банку та органів контролю перейшли до Фонду, припинено задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
9 липня 2015 року, у день прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про запровадження в ПАТ "Радикал Банк" тимчасової адміністрації (від 09.07.2015 року № 130) та напередодні запровадження заборони на задоволення вимог кредиторів згідно із статтею 36 вказаного Закону, між ОСОБА_1 та ПАТ "Радикал Банк" укладено Договір банківського рахунку № 18644/П-1-980 та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
9 липня 2015 року позивач вніс через касу ПАТ "Радикал Банк" (с. Петропавлівська Борщагівка) готівку у сумі 200 000,00 грн., на підтвердження вказаної обставини, представив суду першої інстанції квитанцію від 09.07.2015 року № 13937 з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами" на суму 200 000,00 грн. у кореспонденції рахунків Дт. НОМЕР_2 (каса банку) Кт. НОМЕР_3 (поточний рахунок позивача).
З виписки по особовому рахунку позивача убачається, що транзакція з поповнення рахунку позивача на суму 200000,00 грн. в операційній системі ПАТ "Радикал Банк" АБС Б-2 проведена банком 09 липня 2015 року о 17:27:02, вхідний залишок коштів (на початок дня) - 0,00 грн.; вихідний залишок (на кінець дня) - 200 000,00 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 09 липня 2015 року № 769 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк".
На підставі вказаної постанови Національного банку України, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09 липня 2015 року № 203 про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк", призначено Уповноважену особу Фонду - Савельєву Анну Миколаївну, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Радикал Банк", визначені статтями 37, 38 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI , на два роки з 10 листопада 2015 року до 09 листопада 2017 року включно.
На виконання вимог статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI, з метою забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 вказаного Закону, Уповноваженою особою Фонду видано наказ від 09 липня 2015 року № 204 "Про визнання правочинів нікчемними", в якому визначені критерії, за якими мають оцінюватися правочини і транзакції банку на предмет висновків щодо їх дійсності.
Відповідно до вказаного наказу, ПАТ "Радикал Банк" вирішив вважати нікчемними правочини, зокрема: транзакції в системі АБС Б-2 з розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки касу 09.07.2015 р. за одним й тим самим часом проведення транзакцій в одній касі одним і тим же касиром.
26 листопада 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення його до реєстру вкладників для виплати за рахунок Фонду гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом.
Згідно з повідомленням ПАТ "Радикал Банк" від 09 липня 2015 року № 3774/15, підписаним Уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвою А.М., банк, посилаючись на положення статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI, статті 202, 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, повідомив позивачу, що вважає нікчемним правочин - транзакцію з поповнення поточного рахунку позивача через касу банку, оскільки він вчинений 09.07.2015 р. за одним й тим самим часом проведення транзакцій в операційній системі АБС Б-2, в одній касі одним і тим же касиром.
Відповідач стверджував, що правочини позивача - договір банківського рахунку і транзакція з поповнення його рахунку є фіктивними (в дійсності не відбувались), а всі юридичні і фінансові документи були складені посадовими особами банку, позивачем та низкою інших фізичних осіб з метою забезпечення одержання відшкодування за рахунок коштів Фонду за вкладом іншої особи понад гарантовану суму.
Відповідно до довідки ПАТ "Радикал Банк" щодо відкритих рахунків та журналу відкритих рахунків за період з 01 січня 2015 року по 08 липня 2015 року, банк у зазначеному періоді відкрив 580 поточних рахунків фізичних осіб (за балансовим рахунком 2620). 9 липня 2015 року співробітниками ПАТ "Радикал Банк" фізичним особам відкрито 503 поточних рахунки за балансовим рахунком 2620.
На підставі даних оборотно-сальдового балансу банку, суд першої інстанції встановив, що впродовж дня 09 липня 2015 року сума зобов'язань ПАТ "Радикал Банк" за поточними рахунками фізичних осіб збільшилась у 7,3 разів (вхідний залишок на початок дня - 15138966,01 грн.; вихідний залишок на кінець дня - 95034043,41 грн.)
Згідно з довідкою ПАТ "Радикал Банк", кількість транзакцій по зарахуванню коштів на рахунки фізичних осіб в операційних касах відділень банку 09 липня 2015 року склала 406 операцій на загальну суму 69085968,20 грн. (для порівняння: кількість операцій за 09.04.2015 - 4 операції на загальну суму 487890,00 грн.; за 08.05.2015 - 8 операцій на загальну суму 60760,83 грн.; за 09.06.2015 - 4 операції на загальну суму 69085968,20 грн.).
З аудиторського висновку, складеного 17 лютого 2016 року аудиторами ТОВ "Аудиторська фірма "ПКФ Аудит-Фінанси" (свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів від 26.10.2006 р. № 3886), убачається, що касові операції, які відображенні у виписках по особовим рахунках за 09 липня 2015 року, в переважній мірі свідчать про знаття готівки з рахунків фізичних осіб та юридичних осіб через касу банку та внесення готівки через касу банку того ж самого дня на рахунки інших фізичних осіб.
У серпні - жовтні 2015 року посадовими особами ПАТ "Радикал Банк" проведено службове розслідування за фактом здійснення посадовими особами банку операцій щодо розміщення вкладів клієнтів банку через рахунки каси банку, які було здійснено 09.07.2015 р. поза межами робочого часу та/або операційного дня; щодо розміщення вкладів клієнтів банку через рахунки каси банку, які було здійснено 09.07.2015 р. з одночасною реєстрацією у системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення транзакції в одній касі одним і тим же касиром; щодо розміщення вкладів клієнтів банку через безготівкові операції по рахунках клієнтів у банку, які було здійснено 09.07.2015 р. поза межами робочого часу та/або операційного дня (акт службового розслідування від 16 жовтня 2015 року, затверджений уповноваженою особою Фонду 19 жовтня 2015 року).
Як встановлено судом першої інстанції, в акті службового розслідування відображено дані практичного експерименту щодо часу, необхідного для перерахунку суми готівки 200000,00 грн., в результаті якого встановлено, що загальний час, необхідний для прийому, перерахунку готівкових коштів у сумі 200000,00 грн. та видачі прибуткових документів, становить від 1 хвилини до 3 хвилин 40 секунд, в залежності від номіналу банкнот.
Згідно з даними службового розслідування під час опрацювання транзакцій щодо розміщення вкладів клієнтів банку через рахунки каси банку, які було здійснено 09.07.2015 р. з одночасною реєстрацією в системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення транзакцій в одній касі одним і тим же касиром, були встановлені посадові особи та працівники банку, які порушили вимоги нормативно-правових документів Кабінету Міністрів України, Національного банку України, ПАТ "Радикал Банк", зокрема, ОСОБА_2 , старший касир Управління касових операцій.
Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_4 (операційна каса банку) та по рахунку № НОМЕР_3 (поточний рахунок позивача), транзакція з поповнення поточного рахунку на суму 200 000,00 грн. здійснена 09 липня 2017 року о 17:27:02 через касу банку.
На підставі витягу із зазначеної виписки по рахунку № НОМЕР_4 , суд першої інстанції встановив, що 09 липня 2015 року у проміжок часу з 17:26 по 17:27 через операційну касу банку старшим касиром Управління касових операцій ОСОБА_2 упродовж 1 секунди виконано 5 касових операцій, з яких: одна видаткова операція (видача готівки) на суму 676180,00 грн. на користь ОСОБА_3 (о 17:26); 4 прибуткових операцій з оприбуткування готівки на загальну суму 676000,00 грн. (о 17:27), з яких: 200000,00 грн. - поповнення поточного рахунку ОСОБА_1 (позивача); 200000,00 грн. - поповнення поточного рахунку ОСОБА_4 ; 200000,00 грн. - поповнення поточного рахунку ОСОБА_5 ; 76000,00 грн. - поповнення поточного рахунку ОСОБА_6 , з подальшим зарахуванням відповідної суми коштів на рахунки цих осіб.
У аудиторському висновку, складеному 17 лютого 2016 року аудиторами ТОВ "Аудиторська фірма "ПКФ Аудит-Фінанси", зазначено, що характер здійснення окремих касових операцій (у тому числі й транзакції з оприбуткування готівки на поповнення рахунку позивача), а саме наявність фактів одночасного відображення в регістрах обліку декількох операцій з різними особами в часових проміжках, тривалість яких є очевидно недостатньою для технологічного здійснення таких операцій, свідчить про наявність ознак проведення таких операцій без їх фактичного здійснення (внесення та видачі готівкових коштів). Таким чином, метою проведення таких операцій (у тому числі й транзакції з оприбуткування готівки для поповнення рахунку позивача) було створення відповідних записів з дебетування/кредитування рахунків фізичних та юридичних осіб без фактичного здійснення готівкових операцій.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
В силу пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч. 1 ст. 4 Закону №4452-VI).
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI).
Положеннями ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
В силу частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В силу частини 5 статті 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина 6 статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
При цьому, відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI, Уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до ч. 2 та п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
В силу частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №5919/П-1-980, відповідно до п. 1.1 якого, предметом договору є відкриття поточного рахунку у гривні № НОМЕР_3 та його розрахунково-касове обслуговування (а.с. 10).
Відповідно до квитанції від 09 липня 2015 року №13937, ОСОБА_1 внесено в касу готівкові кошти у сумі 200 000,00 грн., з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами» (а.с. 9).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що приводом для відмови Уповноваженої особи Фонду у включенні позивача до реєстру вкладників став її висновок про те, що транзакція з поповнення рахунку позивача шляхом внесення готівки через касу банку в дійсності не відбувалась і була фіктивною та мала на меті забезпечити одержання відшкодування за рахунок коштів Фонду за вкладом іншої особи понад гарантовану суму. З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Виходячи з зазначеного, колегія суддів вважає, що реальність внесення позивачем готівкових коштів на власний рахунок підтверджується саме квитанцією від 09 липня 2015 року №13937, адже видача такої квитанції, відповідно до зазначеної вище інструкції, можлива лише після завершення приймання готівки працівником банку. При цьому, клієнт банку не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи, у зв'язку з чим, несвоєчасне або неналежне внесення до електронної системи банку відомостей про фінансову операцію не може спростовувати факт зарахування коштів на банківський рахунок.
Відповідно до змісту повідомлення від 19 листопада 2015 року №3774/15, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» визнала на підставі п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» нікчемною трансакцію ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами» на суму 200 000,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 р., час вчинення трансакції 17:27 (а.с. 13).
З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що внаслідок зарахування суми коштів на банківський рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтовано, у чому така перевага полягала, а також не підтверджено, що банком здійснювалось безоплатне відчуження майна на користь позивача чи здійснювалася відмова від власних майнових вимог. Відповідачем також не доведено той факт, що банк став неплатоспроможним саме внаслідок здійснення трансакції з зарахування грошових коштів на рахунок позивача.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Тому, на думку колегії суддів, є необґрунтованим визнання відповідачем нікчемними трансакцій з тих підстав, що трансакції проведені через каси банку, що мають одночасну реєстрацію в системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі одним і тим же касиром, оскільки така підстава не передбачена ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Уповноважена особа, стверджуючи про нікчемність трансакції, посилається саме на неправомірність дій працівників банку. Однак, дані обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського рахунку.
Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Дана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.
Отже, виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», так вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Радикал Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому, підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом, на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З приводу посилання відповідача на наявність кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній жоден вирок про вчинене кримінальне правопорушення, а отже, вказане не може бути підставою для порушення права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, клієнт банку не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи.
Дане твердження узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 13 червня 2019 року у справі № 826/110/16.
В силу пункту 2 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду: перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Перелік) (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення, протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Отже, оскільки позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про позивача у межах спірних правовідносин є належним та допустимим способом захисту порушених її прав.
Дана правова позиці викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі №819/3292/15 та у справі №804/16197/15.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку № 5919/П-1-980 від 09 липня 2015 року.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку № 5919/П-1-980 від 09 липня 2015 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Ісаєнко Ю.А. Собків Я.М.
Повний текст постанови виготовлено 12.08.2019 року