П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/21218/17
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.,
суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
за участі секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - ОСОБА_1
представника відповідача - Хлистуна Р.В., Охотник О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними і скасування припису та постанови, -
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) звернулась до суду першої інстанції з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК ) в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.10.2017 р.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №121/17/493-вих від 27.10.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_3 зазначила, що висновки органу архітектурно-будівельного контролю про порушення нею статей 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16 травня 2011 року є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що вона як Виконавець за дорученням Замовника виконала проектні роботи у відповідності до затвердженого Замовником завдання на проектування на об'єкті: «Містобудівний розрахунок будівництва курортного комплексу з апартаментами». За ствердженням позивача, виконана нею проектна документація - проект будівництва була розроблена з урахуванням Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 15.09.2016 р. №01-06/1159. За таких умов, позивач наполягає, що в її діях відсутній склад правопорушення, яке передбачене абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що складена позивачем проектна документація не відповідає затвердженим Містобудівним умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки від 15.09.2016 р., в частині поверховості окремо розташованої будівлі курортного комплексу, а, отже, Управлінням ДАБК обґрунтовано складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та притягнуто проектувальника до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Підставою для таких аргументів, суд першої інстанції вважав висновки експертного звіту ТОВ «УКРБУДТЕХЕКСПЕРТИЗА» №7-146-16-КЧ/ОО від 30.11.2016 року щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності і довговічності об'єкта будівництва за проектом «Будівництво курортного комплексу з апартаментами за адресою: АДРЕСА_1», яким встановлено поверховість будівель.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись із судовим рішенням, ФОП ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3 , зазначила, що висновок суду першої інстанції з приводу невідповідності розробленої проектної документації, затвердженим Містобудівним умовам та обмеженням від 15 вересня 2016 року, зроблений без дослідження оригіналу такої документації.
Вважає, що встановлені судом порушення, ґрунтуються виключно на матеріалах перевірки, без дослідження інших наданих нею доказів.
Зазначає, що суд першої інстанції дав неправильну правову оцінку експертному звіту №7-146-16-КЧ/00 від 30.11.2016 року, який підтверджує її доводи, що будівництво корпусу №2 планується у трьох поверхах з висотою приміщень, відповідно до Містобудівних умов та обмежень.
Управління ДАБК відзив на апеляційну скаргу не надало.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення без змін.
Фактичні обставини справи.
ТОВ «Плазма Ойл», за договором оренди землі від 20.08.2015р., є користувачем земельної ділянка площею 0,0147 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
26 серпня 2016 р. між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ПЛАЗМА ОЙЛ» укладено договір на виконання проектних робіт №0816/2, згідно якого ТОВ «ПЛАЗМА ОЙЛ» (Замовник) доручає, а ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) зобов'язується розробити проектну документацію для будівництва курортного комплексу з апартаментами за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.43).
Згідно п. 9 завдання на проектування, вказаний курортний комплекс має складатися з 4 корпусів поверховістю 3-4 поверхи (том 1 а.с.64).
15 вересня 2016 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради затвердило Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (т.1 а.с.45-51)
За змістом вказаного документа, на вказаній земельній ділянці планується будівництво трьох зблокованих 4-х поверхових корпусів апарт-готелю з мансардним поверхом на 100 апартаментів та одного окремо розташованого 3-х поверхового корпусу з вбудованими приміщеннями громадського призначення (том 1 а.с.45-51).
В матеріалах справи є два примірника експертного звіту ТОВ «УКРБУДТЕХЕКСПЕРТИЗА» №7-146-16-КЧ/ОО від 30.11.2016 року щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності і довговічності об'єкта будівництва за проектом «Будівництво курортного комплексу з апартаментами за адресою: АДРЕСА_1» .
Даний документ складається з двох частин, а саме безпосередньо з експертного звіту та додатку до нього.
Зі змісту примірника, наданого позивачем випливає, що в розділі експертний звіт, поверховість об'єктів будівництва зазначена 4 поверхи + мансарда.
Проте, в додатку до експертного звіту зазначено, що блоки корпуса №1 є чотирьохповерхові, а корпус №2 (блок №4) - є окремо розташованою, односекційною, трьохповерховою будівлею (том 1 а.с.52-61).
Дослідженням примірнику експертного звіту та додатку до нього, що наданий Управлінням ДАБК, встановлено таке.
Показники, що зазначені в розділі експертний звіт співпадають з показниками примірника, наданого позивачкою, а саме поверховість об'єктів будівництва - 4 поверхи + мансарда.
Однак, зміст додатка до експертного звіту відрізняється від додатка, наданого ФОП ОСОБА_3 , зокрема, в частині поверховості будівель корпус № 1 та №2. Вказано, що кожна будівля є 4-х поверховою з мансардним поверхом. На рівні мансардного поверху виконана тераса з експлуатаційною покрівлею (том 2 а.с.124-133).
Варто підкреслити, що примірник експертного звіту та додатку до нього, що наданий органом державного будівельного контролю був прошитий та скріплений печаткою експертної установи та правильність, його змісту, завірена печаткою Замовника експертизи - ТОВ «Плазма Ойл».
13 травня 2017 року ТОВ «ПЛАЗМА ОЙЛ» зареєструвало Декларацію про початок виконання будівельних робіт №ОД083171331230.
28 вересня 2017 року Департамент ДАБІ в Одеській області скасував Містобудівні умови та обмеження, затверджені Управлінням архітектури Одеської міської ради від 15.09.2016 року.
18 жовтня 2017 року Управління ДАБК прийняло наказ №01-13/387, яким скасувало реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД083171331230 від 13.05.2017 року.
Одночасно, на підставі звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у період з 03.10.2017 року по 13.10.2017 року Управління ДАБК провело позапланову перевірку ТОВ "ПЛАЗМА ОЙЛ" з питань дотримання, останнім, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
13.10.2017 року, за результатами позапланового заходу, складений акт №001025, яким встановлено, що розроблена ФОП ОСОБА_3 проектна документація не відповідає затвердженим Містобудівним умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, в частині поверховості, окремо розташованого корпусу курортного комплексу, що є порушенням вимог ст. 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 та Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України №45 (том 1 а.с.11-30).
Цього ж дня, органом державного будівельного контролю складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким ТОВ «ПЛАЗМА ОЙЛ» зобов'язано привести проектну документацію у відповідність до виданих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у строк до 09.11.2017 року, а також протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно проектувальника такого будівництва (том 1 а.с.31-39).
27.10.2017 року, за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, керівник Управління ДАБК прийняв постанову №121/17/43, якою ФОП ОСОБА_3 визнав винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та наклав на неї штраф у сумі 151 560 грн.
Далі, 13.11.2017 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради затвердило нову редакцію Містобудівних умов та обмежень забудови відповідної земельної ділянки, в яких погодилося з будівництвом трьох зблокованих 4-х поверхових корпусів апарт-готелю з мансардним поверхом і підпіллям та однієї окремо розташованої 4-поверхової будівлі з підпіллям та вбудованим приміщеннями громадського призначення (т.1 а.с.236-240).
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно абзацу 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року N687-XIV (далі - Закон N687-XIV) проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Абзацом 13 частини 1 статті 1 Закону №687-XIV визначено, що архітектор (інженер), це особа, яка має кваліфікаційний сертифікат, - фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи.
Статтею 7 Закону №687-XIV визначено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником.
Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (3038-17), проводиться їх експертиза.
До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об'єкта архітектури обов'язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
Внесення до затвердженого проекту змін, пов'язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.
Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами.
Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.
Згідно ст. 9 Закону №687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (3038-17).
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 2 статті 26 Закону №3038-VI, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 29 Закону №3038-VI, основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Відповідно до частин 9, 10 статті 29 Закону №3038-VI, завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Частиною 1 статті 31 Закону №3038-VI передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Пунктом 4.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16 травня 2011 року (далі - Порядок №45) встановлено, що завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом) (п. 9 Порядку №45).
Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами (п. 18 Порядку №45).
Обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку (п. 19 Порядку №45).
Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об'єктів (п. 20 Порядку №45).
Пункт 21 Порядку №45 унормовує, що проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 (далі - Порядок № 560)
Пунктом 5 Порядку №560 визначено, що перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться експертиза проектів будівництва, а у випадках, визначених Законом України «Про інвестиційну діяльність», - державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.
Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва (п. 6 Порядку №560).
Замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт (п. 12 Порядку №560).
Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог національних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді.
Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством (п. 13 Порядку №560).
Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.
Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи (п. 17 Порядку №560).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно пункту 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244), доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Правова позиція суду апеляційного суду щодо доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Предметом доказування у даній справі є відповідність об'єкта «Будівництво курортного комплексу з апартаментами за адресою: АДРЕСА_1», в частині поверховості окремо розташованого корпусу №2 Містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки від 15.09.2016 року.
Для вирішення вказаного питання, суд апеляційної інстанції дослідив наступні документи.
Так, відповідно до завдання на проектування спірного об'єкту будівництва, Замовник планував збудувати на вказаній земельній ділянці, курортний комплекс з апартаментами, який мав складатися з трьох зблокованих 4-х поверхових корпусів апарт-готелю з мансардним поверхом на 100 апартаментів та одного окремо розташованого 3-х поверхового корпусу з вбудованими приміщеннями громадського призначення (том 1 а.с.64).
Для проведення будівельних робіт, останнім, отримано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15 вересня 2016 року, де в розділі гранично допустима висота будівель прописано, що окремо розташований корпус повинен мати три поверхи, висотою близько + 12.000 м.
Водночас зі змісту експертного звіту із розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкту будівництва, наданого Замовником будівництва на адресу Управління ДАБК вбачається, що розроблена ФОП ОСОБА_3 проектна документація передбачає будівництво двох будівель - корпус №1 та №2, кожна з яких є 4-х поверховою з мансардним поверхом (том 2 а.с.114-123).
Колегія суддів не бере до уваги надану позивачкою до суду редакцію проекту на будівництво курортного комплексу з апартаментами, а також експертний висновок до нього, оскільки його дані відрізняються даних Управління ДАБК в частині поверховості окремо розташованого корпусу курортного комплексу (том 1 а.с.52-61, том 2 а.с.133-169).
Така позиція суду ґрунтується на тому, що примірник звіту наданий позивачем не завірений печаткою Замовника будівництва, який також є і Замовником проведення експертизи проекту.
До того ж, подані апелянтом на виконання ухвали суду копія проекту «Будівництво курортного комплексу з апартаментами за адресою: АДРЕСА_1» не є переконливими, адже в ньому, крім підпису проектувальника, відсутні інші підписи осіб, що приймали участь у розробці цього проекту.
Як пояснила в судовому засіданні представник позивачки, даний проект був збережений проектувальником в електронному вигляді та розпечатаний на вимогу суду.
Оцінивши докази, надані позивачем у сукупності з іншими доказами, колегія суддів дійшла висновку, що докази, надані суб'єктом владних повноважень є більш переконливими, адже є належними та допустимими.
Окрім того, варто зазначити, що в останньому судовому засіданні, після отримання судом апеляційної інстанції від Управління ДАБК наведеного вище експертного звіту, який спростовував доводи позивачки щодо відсутності з її боку порушень у сфері містобудівної діяльності, нею були змінені доводи апеляції та зазначено, що на момент прийняття рішення про притягнення до відповідальності Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15 вересня 2016 року були скасовані, що виключає склад правопорушення, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Проте, колегія суддів не може брати до уваги наведені доводи, оскільки право на доповнення або зміну апеляції надається протягом строку, встановленого на апеляційне оскарження (ч.1 ст. 303 КАС України).
За наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що розроблена позивачкою, на замовлення ТОВ «ПЛАЗМА ОЙЛ», проектна документація з будівництва курортного комплексу з апартаментами не відповідає затвердженим Містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, в частині поверховості окремо розташованого корпусу №2 курортного комплексу, а, отже, Управління ДАБК обґрунтовано притягнуло ФОП ОСОБА_3 , як проектувальника будівництва до відповідальності, передбаченої абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, на підставі ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність права у учасників справи на касаційне оскарження рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними і скасування припису та постанови - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, у випадках передбачених ч.5 ст.328 КАС України.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя Л.П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 14.08.2019 року.