12 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 209/1396/19(2-а/209/50/19)
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року в адміністративній справі №209/1396/19 (2-а/209/50/19) (головуючий суддя у І інстанції - Лобарчук О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Дніпропетровської області старшого лейтенанта поліції Яровського Ігора Костянтиновича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про накладення адміністративного стягнення, -
07.08.2019 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №209/1396/19 (2-а/209/50/19) з апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року.
Перевіривши апеляційну скаргу суддя встановив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, ст. 286 КАС України передбачений особливий порядок вирішення спорів у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Таким чином, вказана норма встановлює строк подання апеляційної скарги, а саме десять днів з дня проголошення рішення, прийнятого в порядку ст. 286 КАС України.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області проголошено 03 червня 2019 року.
Апеляційну скаргу на рішення від 03.06.2019 року апелянт подав 23.07.2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Одночасно апелянт просить поновити строки подання апеляційної скарги посилаючись на те, що з апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся в межах строку встановленого ч. 4 ст. 286 КАС України з моменту отримання рішення суду, проте апеляційну скаргу було повернуто заявнику. Вважає, що оскільки пропущення строку на подання апеляційної скарги відбулося з підстав, незалежних від воєвиявлення чи дій відповідача, й право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції реалізовано шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення копії рішення суду, то є підстави для поновлення такого строку.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року суддя вважає його необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Судом встановлено, що скаржник вперше звернувся з апеляційною скаргою 24.06.2019 року, проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.07.2019 року її було повернуто у зв'язку з неналежним засвідченням копії довіреності.
Департаментом патрульної поліції не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Вдруге апеляційна скарга подана Департаментом патрульної поліції 23.07.2019, тобто поза межами десятиденного строку, встановленого частиною 4 статті 286 КАС України.
Оскільки нормами статті 286 КАС України встановлено спеціальний порядок та строк апеляційного оскарження, перебіг якого починається з моменту проголошення рішення суду, а не отримання, а також те, що Департаментом патрульної поліції не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Слід також зазначити, що відповідно до ч.3 ст.59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з ч.6 ст.59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія довіреності, Департаменту патрульної поліції видана на ім'я ОСОБА_2 , не засвідчена у визначеному законом порядку, що свідчить про неналежність документу, наданого до суду на підтвердження права особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи належним чином завіреного документу на підтвердження права особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії, з огляду на те, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення встановлений нормами КАС України, а підстави, вказані апелянтом у клопотанні, є неповажними, суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року в адміністративній справі №209/1396/19 (2-а/209/50/19) - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду: заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою; належним чином завіреного документу на підтвердження права особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в іншій частині, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Білак